щини і во імя спільної потреби Української Держави. Як розперезаній демократично-республіканській свободі і хамському мазанню болотом своєї власної Влади, так і рабським зітханням до нагайки і приголомшуванню охлократичною диктатурою всякої свободи — вони хочть противоставити любов до свободи, але свободи обмеженої добровільним послухом своїй власній Українській Верховній Владі, персоніфікованій в лиці дідичного і невиборного Українського Гетьмана-Монарха.
Один єсть тільки сьогодня Рід Гетьманський, що вже в XVIII ст. гетьманував, що відновив в році 1918 своє Гетьманство, що виріс з нашої традиції державної, що минувшиною своєю репрезентує державну минувшину Української Землі, і що має тому законне право до Гетьманства — це Рід Гетьманський Скоропадських. До послуху і вірности йому кличе всіх українських хліборобів і всіх Українців инших класів оця книга.
Не вірте — каже вона — „гетьманам“, які будуть намовляти Вас до зради законному Гетьманові, бо основою Гетьманства єсть перш за все вірність, а не зрада. Не вірте їм, коли в глупоті своїй вони принижуватимуть цей Рід, бо тим самим принижують вони самі себе і своїх предків: кожна нація в минувшині своїй дає з себе лиш таких Гетьманів, які її прикметам і здатности відповідають.
Не вірте „гетьманам“ з пройдисвітів, що своєю „диктатурою“ і своїми „наполєоновськими здібностями“ Вам Україну збудувати обіцяють. Диктатори можуть виростати серед вже державних націй, але сотворені були всі державні нації династіями, а не найбільшими навіть здібностями одної людини.
Не вірте теж „гетьманам“, які казатимуть Вам, що „гетьманство“ мусить бути виборне, а не дідичне; що воно може істнувати лиш як демократична президентура. Власне така виборність Гетьманства погубила вже раз нашу Україну.
Не вірте „гетьманам“ з провокаторів, яких проти законного Гетьманського Роду Скоропадських висуватиме Варшава чи Москва. Такі „гетьмани“ призначені тільки на зруйнування України і Гетьманства.
„Листи до братів-хліборобів“ XXXV
