поклав. Любив він Землю свою всіма силами свого єства — всіма силами єства страждав за неї.
З сього страждання і любови, — з мрій, досвіду, аналізу і синтези пережитого і продуманого — народжується Книга Буття Української Землі, повстає безсмертний твір: „Листи до Братів-Хліборобів“. Не розглядати його в межах сього коротенького нарису. Твір сей кристалізує досвід і фільозофію історії України — Руси на протязі тисячеліття, розкриває причини державної нашої немочи, і будує непорушну в своїй льоґіці суцільну, крицеву систему і теорію державности. Він вчить нас думати природними духові Землі Української катеґоріями, очищає дотогочасне думання наше від полови чужих духові сьому впливів, і засіває те зерно, з якого зможе вирости сильна Українська Держава.
В „Листах до Бр.-Хліборобів“ знаходимо синтезу творчої волі Липинського: в них виллявся розумово опрацьований державницький інстинкт і хотіння незчислимих поколінь українських лицарів продуцентів; в них, — з традиції меча і плуга, сих двох основних факторів державности, — виростає величезний храм України… виростає і завершується Хрестом, во імя найбільшої, бо Христіянської Любови…
Не менше сил, енерґії та уміння, не менше душі і серця чим в працю видиму, — себто таку, яку можна опреділити відомими фактами чи даними творами, — вклав Вячеслав Липинський і в працю покищо для людського ока невидиму… Присвячуючи найбільшу увагу втіленню ідеольоґії в життєві форми, — тому, щоби людей, а тим самим і життя на шлях сеї ідеольоґії навернути, намагався він завжди і всюди ірраціональність свого хотіння, своєї волі і віри прищепити людям особистими з ними зносинами, як се лише він умів робити. Бо в того, хто з Липинським перебував, не могла не розжеврітися в душі, хоч підсвідомо, маленька іскорка-атом тої Великої Правди, яку він знав.
Розуміючи величезну і нічим незаміниму вагу і потребу постійної, трівалої орґанізації, обєднуючої людей, одушевлених одним спільним хотінням, Липинський з групою однодумців своїх засновує в 1920 році „Український Союз Хліборобів-Державників“ з метою підготовити активні консервативно-творчі елєменти, перейняті державницькою ідеольоґїєю, з метою поставити їх на сторожі втілення сеї віри в чин.
