Сторінка:В. Кордт. Чужоземні подорожні по Східній Европі до 1700 р. (1926).djvu/7

Дослідники минувшини давненько вже цінували як слід перекази й повідання, що їх залишили чужоземні мандрівники про країни Східньої Европи, котрі недавно входили в склад Російської держави, а тепер повільно ввіходять до Спілки Р. С. Р. Тож ще наприкінці XVII в. перекладено цілком книгу Адама Олеарія про Московщину, тільки-ж переклада того не видрукувано^[1]. Друга частина цього рукопису, що в ній розказано про подорож до Персії, переховується серед инших рукописів у Держ. Публ. книгозбірні в Ленінграді^[2]. Знов-же й Котошіхін у своїй «Россіи въ царствованіе Алексѣя Михайловича» не одного разу покликується на Петра Петрея, що в свойому творі змальовує тодішню Московщину^[3].

Граф Остерман не тільки знав за щоденника Гордонового, ба й уже р. 1724 дбав перекласти його на московську мову^[4]. Р. 1739 при Рос. Академії Наук француз Малярд перекладав з англійської мови подорожі англійців по Московщині з Гаклюйтового збірника^[5]. Р. 1748 Кіріяк Кондратович подав до Академії Наук свого писаного переклада Герберштайнових Записок про Московію^[6]. Р. 1797 Катерина II звеліла передрукувати німецьке Базельське видання р. 1567 цих-таки Записок^[7]. Друкував їх друкар Войтбрехт, а за редактора був Бакмайстер. У XVIII-таки віці перекладено подорож данського посла Якова Ульфельда, що перебував на Московщині р. 1578^[8].

Поважну працю над збиранням чужоземних звісток про Московщину проваджувано наприкінці XVIII й у першій половині XIX в. Отож гр. А. Р. Воронцов підчас французької революції намагавсь був покупити в Парижі папери, що освітлюють взаємовідносини Франції та Московщини. Російський посол у Варшаві придбав збірку чужоземних звісток про Московщину й Польщу, попризбіруваних з Ватиканського архіву. Чимало в цьому прислуживсь для науки й гр. Н. П. Рум'янцов (нар. р. 1754).

1. Иконниковъ, Опытъ русской исторіографіи. Т. I, 2. стор. 1426.
2. Пекарскій, Наука и литература при Петрѣ I. Т. I, стор. 339.
3. Стор. 1-3 і дд.
4. Дневникъ Гордона, передмова, стор. 12. Чтенія Моск. общ. и. и др. 1891, кн. IV.
5. Пекарскій, Исторія Академіи Наукъ, I, стор. 585.
6. Цей переклад переховується серед инших рукописів в книгозбірні Рос. Акад. Наук. Див. Записка Р. А. Н., 1864, т. IV, додатки до проток., стор. 99.
7. Собко, Древнія изображенія русскихъ царей. Сборн. Арх. Инст. Кн. V, стор. 313.
8. Переклада цього видав Барсов у Чтеніяхъ Моск. общ. ист. и др. 1883, кн. I–IV.