Ч. 1.
Р. 1854.
Вѣдень, субота 2. (14.) Јануарія.
Зновъ одинъ ро̂къ
О̂тъ насъ ѹтѣкъ —
А по немъ тꙋтъ
Лишь слѣды сꙋть…
Где о̂нъ сѧ дѣлъ?
Во времѧ сплылъ!..
Ѹжь єго нѣтъ,
Лишь сѧ числитъ!..
Кто въ немъ дѣлалъ
Иль о̂тлагалъ,
Най посмотритъ,
Много стоитъ
Весь єго трꙋдъ?
Лѣнивства блꙋдъ?
И на се свѣтъ
Ꙗкъ нынѣ зритъ?!
Но кого честь
Бисеромъ єсть,
Най си тѧмитъ,
Що зновъ злетитъ
И новый ро̂къ —
Бо не на вѣкъ
И єго часъ
Тече длѧ насъ!
Про то не спѣмъ,
Очи протрѣмъ,
Дѣлаймо въ ладъ,
Въ любви, безъ звадъ —
А всѧкъ сгрѣшитъ,
Кто залишитъ
Дѣлати такъ:
Щобъ ꙗкій знакъ
По немсь лишилъ,
Дрꙋгихъ тѣшилъ,
И просвѣщалъ,
Къ постꙋпꙋ звалъ.
В. К.
Спꙋщено трꙋпа, згашено походнѣ, |