до Хнуму[1]: „Ей-же, сотвори жінку для Бітіу, щоб він не жив отак самотою!“ Хнуму зробив йому товаришку, щоб жила з ним, і вона була така вродлива красуня, що в цілому Єгипті не було такоі, бо в ній були всі боги. Сім Гаторів[2] прийшло, щоб йійі побачити і всі сказали одними устами: „Нехай йійі меч побє!“ Бітіу любив йійі дуже-дуже; коли рано виходив полювати для неі звірів а вона лишала ся дома, то говорив до неі: „Не виходи з хати, бо бою ся, щоб тебе Ніль не вхопив; я не міг би увільнити тебе від нього, бо я такаж жінка як і ти[3], а моє серце спочиває на вершку Акаціі; та коли б хто інший крім мене найшов його, я буду бити ся з ним“. Одним словом, він розповів йій усі своі тайни.
Після сего пройшло богато днів. Бітіу був на полюваню, як се було єго звичаєм день у день. Молода жінка вийшла з хати, щоби пройти ся попід Акацією, що росла обік хати. Аж ось Ніль побачив йійі і погнав ся за нею; вона кинула ся тікати від него і вбігла до хати. Ніль крикнув до Акаціі мовлячи: „Вона мусить бути моя!“ Акація дала йому жмуток єі волося. Ніль поніс його до Єгипту і положив його в хаті пральників фараонових. Запах від жмутка волося уділив ся фараоновій одежі; почали добивати ся у фараонових пра-
