кликала з далекої чужини, з неволі до боротьби за велику ідею вияву Нації у державньому, могутньому житті.
Построїлися синьожупанники в кольону й рушили вулицями Києва до своїх призначених місць. Я попращався з проф. Грушевським і поїхав вслід за синьожупанниками. Гучно й радісно витали нас вулиці Києва, вітав нас вільний Київ своїм радісним усміхом матері славних городів України. А козаки йшли, йшли синіми рядами, баґнети блистіли на сонці, синьожупанники веселили бодрістю та великою надією столицю.
Щойно опісля зрозумів я, що Крути мусіли бути, що Крути, це був невблаганий, жорстокий закон великої правди — велика конечність відродження Нації. Що Крути покликали отсі сині, сталеві ряди й що вони кликатимуть все нових та нових борців. Я зрозумів, що коли не фізично, то ідейно Київ після Крут був вже звільнений. Одначе тоді, натхнений радістю розентузіязмованого Києва я не предбачив, що наша столиця ще перейде багато-багато страждань і проллє ще багато крови за своє повне визволення.
До кінця березня вся перша дивізія синьожупанників була на своїх місцях. Друга синя дивізія з кадрами залишених з першої, під командою полк. Пухтаєвича, залишилася в Ковлі на час її поповнення прибуваючими з Німеччини новими частинами полонених українців.
На третий день по приході всієї дивізії до Києва, військовий міністер призначив параду на Софійській Площі. Напередодні паради, в суботу, зібрав я командирів полків з їхніми командантнми на Софійській Площі, щоб зробити плян паради.
Призначено було місце, де мусів пристроїтися фронт усієї дивізії. А тому, що площа є досить вузька, то я зарядив, щоб частини після молебня залишили площу. Опісля мали пристроїтися кольонами на Володимирській вулиці, а щойно тоді під моїм проводом, мали перейти маршом біля памятника Богдана Хмельницького. А що я мав досить досвіду в таких парадах ще з Петербурга, старшини й козаки знову ж були старими вояками російської армії, то я не потребував переводити вишколу такого параду. Тому підготовка скінчилася тільки на розробленні пляну.
Всі старшини й козаки розуміли добре, що враження параду на києвлян буде творити їхню опінію. В тому параді ціла дивізія синіх мала представитися як урядові, так і всьому громадянству.
Підготовивши все як слід, подав я рапорт військовому міністрові Жуківському. Заразом поспитав я його, хто буде відбирати параду. Жуківський заявив, що парад прийме він особисто. А відтак додав, що всю підготовку молебеня і порядку на площі переймає на себе військове міністерство. Через те синьожупанники, як гості, в тому випадку не мають чим журитися.
45
