змішуються до купи історичні досліди над формами суспільства і генезисом їх з механікою сучасного суспільства, ототожнюється державу з суспільством, націю з державою, моралізується багато про «бажане», «найліпше», «моральне», «справедливе», але, опріч хитких гіпотез, опріч спекулятивно виснованих «тез», ми маємо дуже мало придбань наукової ваги.
Люде багато знають фізико-математичних правд, багато зробила наука в области біології, але дуже мало є усталеною в так званих «суспільних» науках, де на синтез ще мало заноситься: соціологія ще не стала предметом пильної наукової праці, і про своє суспільне життя люде знають безмірно менше, ніж про життя бжіл або комашні.
Одначе ми вже можемо сказати, що суспільство, як цілість, є звязком індивідів, згуртованих в окремі групи, принаймні, ті, що ми назвали. Перед нами й стоїть перше питання: що є причиною гуртування, коли само гуртування будемо розглядати, як притягування індивідів до окремих колективних цілостей? Ріжна степень притягування (гравітації) роскладає аморфне людське скупчення на окремі колективні цілости, бо коли б між людськими одиницями була однакова сила зчіплення, то напевне люде б збивались всі в одну колективну цілість.
Коваль до коваля, хлібороб до хлібороба, вояка до вояки, учений до учених, одномовний до одномовного, діти до дітей, одновірець до одновірця, однопартієць до однопартійця і т. д. Ми бачимо, що людські одиниці розгуртовуються до своїх груп в залежности від полу, мови, професії, релігії, політичного переконання, раси, територіяльного сусідства і т. д. Притягування людей з однією прикметою або при сполученні кількох прикмет є безсумнівне і в своїх наслідках при масі з'явищ непереможне.
Індивід почуває солідарність до другого індивіда, що має ту саму або ті самі прикмети, солідаристичним є притягання людей, що розмовляють однією мовою, що належать до однієї раси, мають приблизно однаковий вік, однієї професії, одного релігійного або політичного переконання, одних симпатій, подібних переживань і т. д.
Люде з однією мовою притягуються, але вони ще більше притягуються, коли вони до того ж однієї професії, коли вони одного правового становища, коли вони приблизно однакової заможности (незаможности), однієї релігії, одного політичного світогляду!
Що більш прикмет однаковости, то більша степень солідаризму, однаковости в поведінці, в стремліннях, в інтересах.
Ми знаємо, що суспільною клясою є складна група, котра має переважно три спільних прикмети: професію, однакове правне і матеріяльне становище. Ми знаємо клясу селян-хліборобів заможних, клясу незаможних, клясу наймитів, клясу поміщиків, клясу промисловців, торговців. Можна суспільство
