Сторінка:Військо і революція (Шаповал, 1923).djvu/4

Ця сторінка вичитана

методами, починаючи від простого спостереження і кінчаючи докладним статистичним обчисленням.

Сучасна соціологічна наука застерігає нас рішучо від змішування дійсних суспільних групувань з звичайними статистичними величинами, наприклад: партія, церква, родина, язикова група, професійна спілка, і т. п. є дійсні групування з соціологічного погляду, а скажім, всі блондини або брюнети, всі горбаті або сліпі, всі прим. 5-ти або 50 літні — це є не групування, а прості статистичні групи, — між індивідами в таких групах нема ніякої функціональної взаємочинности. Соціологія виучує тільки суспільні групування, кожне зокрема і всіх їх разом (суспільство), а статистичні групи з соціологічного погляду є фікції, вони можуть бути цікаві з иншого боку (суспільно-політичного, господарського, медичного, культурного і т. п.). Соціологія використовує всякі статистичні дані про фіктивні групи при вивченні фізіології суспільства, але не морфології.

Отже коли ми підійдемо до вивчення суспільства з анатомо-морфологічного погляду, то навіть і «неозброєним оком» помітимо такі головні групування:

1. расові

2. полові
3. за літами
4. язикові
5. родина
6. держава
7. релігійні
8. ріжномаєтні

9. ріжноправні

10. партійні
11. професійні
12. територіяльні

13. психічні об'єднання для задоволення інтелектуальних, емоціональних і волевих потреб людини.

Я не згадую тут такі групування, як нація, кляса, що не такі прості, як попередні, але про це дещо пізніше. Не називаю такого «угрупування», як інтелігенція, бо це не угруповання, хоч часто інтелігенцію в буденній мові називають групою. Ще одно треба помітити тепер, це що суспільні угрупування поділяються на організовані (держава, родина, церква, професійна спілка, партія, наукове т-во і т. п.), характерною прикметою котрих є їх внутрішній поділ групи на керуючих (орган управління) і підлеглих, і на неорганізовані (расова, язикова, полова, за літами, ріжномаєтні, ріжноправні, територіяльні то що), у яких немає сталої організації, хоч иноді є початки організації[1].

Розглядаючи вищенаведений перелік важніших суспільних групувань, ми помічаємо, що люде в їх групуються за однією якоюсь прикметою: членів родини звязує належність до даної родини, членів державної групи (підданих) — тільки підданство, члени партії звязані політичною метою, язикова група складається з людей, що говорять однією мовою, релігійна — що однаково вірують і т. п.

 
  1. Напр. союз захисту своєї раси, жіноча спілка, союз захисту або плекання мови, союз домовласників, союз привілейованих (пр. дворян) чи упосліджених правно, якийсь територіяльний союз то-що, при тім одначе число організованих членів даної групи бува дуже невелике в порівнянні з загальною кількістю індивідів даного соціологічного об'єкту.