Сторінка:Військо і революція (Шаповал, 1923).djvu/3

Ця сторінка вичитана
УКРАЇНСЬКІ ПАРТІЯ СОЦІЯЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ ЗА КОРДОНОМ


М. ШАПОВАЛ.

Військо і революція.
(Соціологічний нарис).
I.

Щоб вияснити природу війська і його ролю та завдання в революції, ми мусимо кинути загально-теоретичний погляд на само суспільство. Не тільки широкі інтелігентні кола, але навіть наука ще не виробила певного погляду на суспільство. Воно є й досі до певної міри загадкою, хоч так звані «суспільні науки», у великій мірі також і всякого роду філософія, дають дуже багато дефініцій суспільства — і ні однієї певної, загальноусталеної, науково бездоганної. Одначе за останні роки в соціології вже так багато призбиралося цікавих даних і матеріялів, що можна говорити, коли не про рішення проблеми, то принаймні про наближення до цього пункту, відкіль вже за прозорою завісою наукових придбань видно таємницю суспільства.

Розгадка суспільства лежать в проблемі суспільної структури. Що таке суспільство? Коротко і майже точно: суспільством називається скупчення людей, що живуть у взаємочинному звязку між собою, цеб то, у такому звязку, коли поведінка (акція) однієї чи кількох осіб спричинює поведінку (реакцію) иншої чи инших осіб. Поняття суспільства полягає не в особах, а в їх взаємочинній поведінці. Де нема взаємочинности, там нема суспільства, хоч би й були люде.

І щоб розуміти суспільство людське, треба з'аналізувати і склясифікувати форми людської взаємочинности, цеб то, зуміти побачити підстави і форми ріжних суспільних групувань. Людей єднає якась мета, роз'єднує якась сила чи инша мета, а тому, що цілей і сил багато — багато ріжних груп в суспільстві.

Єднаються індивіди в групи, групи єднаються одна з одною, вростають одна в другу, звязуються в агрегат, який ми вже й називаємо суспільством.

Вглядаючись в суспільний агрегат, ми помічаємо, що він представляє з себе не сіру, аморфну масу індивідів, а певну систему ріжних групувань їх, їх числові межі не покриваються; індивід зразу належить до ріжних угрупувань, в яких він діє по черзі (родина, держава, язикова група, церква, партія, наукове т-во, кооператив, професійна спілка і т. д.). Диференціяція незвичайно ріжноманітна, кожне угрупування виконує якусь суспільну, або означує біологічну функцію.

Суспільний поділ праці є певним, хоч і не повним виразом всієї ріжноманітности суспільного розверствовання, що дає незвичайну складну картину, яку обхопити поглядом і докладно зрозуміти можна тільки при пильному вивченні і то ріжними