«Золотий сон» людськости про усунення всіх ріжниць і «загальне рівенство» в його закінчено-простолінійному виразі є вічним сном, мрією, що осолоджує існування і переживає мрійників, але не має нічого спільного з реалізмом життя, з невмолимими висновками соціологічної науки.
Комуністична революція в Росії йшла під гаслами рівенства і закінчилась… розгромом культури, господарства, культом героїв і війська, мілітаризму, імперіялізму. Жахлива нерівність, порабощення трудових мас, поневолення партійно-комуністичних мас, національна неволя для инших народів, загальна морально-правова, матеріяльна, культурна деградація, виродження, пониження біологічного рівня людського життя — ось результат большевицького «рівенства»!
Ми мусимо підкреслити — закінчилось культом героїв, війська, імперіялізму, шовінізму.
Таку відповідь дало життя на «золотий сон» і присягання та обіцянки комуністів. Такі відповіді вже траплялись і в далекій минувшині людського суспільства у ріжних народів і в ріжні часи.
Доки залишається суспільне розверствования — доти лишається… військо.
Щоб вияснити ролю війська в революції, нам треба зупинитись над самою проблемою революції. Що таке революція? Загально думається, що революція — це насильний державний переворот. По формі це дійсно так, але таке пояснення було б не повне, бо існують ріжні прикмети при означуванні революції: національна, політична, соціяльна, соціялістична, комуністична і ин. Революції називаються тим чи иншим іменем в залежности від того, яку мету мають революціонери (демократичний устрій, монархічний), або які групи суспільства її роблять («буржуазна», «робітнича», «селянська», «фашистицька»), яка глибина змін в суспільстві мається на увазі (політична революція передає владу з рук однієї партії чи групи до рук другої, соціяльна революція змінює роспологу груп в даній суспільній структурі). Варіяцій революції може бути чимало.
Національна революція по стуті є оберненням подвійно-кумулятивного сполучення (територіяльне + язикове) в потрійне: територіяльне + язикове + державне. Одна нація перебирає функції державносте в суспільному агрегаті від другої.
Суспільні революції виникають в боротьбі правно-упосліджених, соціяльно-пригноблених, економічно визискуваних бідних групувань проти пануючих заможних групувань. Ця боротьба виникає між класами і вибухує революційно тоді, коли поневолені кляси набираються певної сили або спровоковані безвихідністю становища, визиском, злиднями, гнітом.
При великій силі і значному технічному апараті кляси повстанці иноді досягають своєї мети. В історичному процесі
