Питання про задоволення заявленого відводу або відмовлення в цьому вирішується всім складом товариського суду, що розглядає дану справу.
При розгляді справ у товариському суді особа, яка притягається до суду, потерпілий і учасники цивільно-правового спору користуються рівними правами.
Товариський суд розглядає наявні матеріали, заслухує пояснення притягнутого до суду, потерпілого, учасників цивільно-правового спору і свідків. Присутні на засіданні можуть ставити запитання і виступати по суті справи, що розглядається.
Товариський суд веде протокол, який підписується головуючим і секретарем засідання.
Стаття 14. Явка громадян за викликом товариського суду обов'язкова. Якщо притягнутий до товариського суду, потерпілий або учасник цивільно-правового спору не з'явиться на засідання, суд повинен з'ясувати причини неявки і, в залежності від встановлених обставин, вдруге призначити справу до слухання. В разі повторної неявки цієї особи без поважних причин товариський суд може розглянути справу в її відсутності.
Стаття 15. Товариський суд при розгляді справи і винесенні рішення керується чинним законодавством, цим Положенням та свідомістю свого громадського обов'язку.
Рішення товариського суду приймається більшістю голосів членів суду, які беруть участь у розгляді даної справи, в умовах, що виключають сторонній вплив на склад суду. В рішенні вказуються час і місце розгляду справи, найменування і склад товариського суду, дані про особу, відносно якої розглядається справа, зміст правопорушення або характер цивільно-правового спору, мотиви рішення і докази, на які посилається товариський суд, визначений судом захід громадського впливу або указання про виправдання чи результати розгляду цивільно-правового спору, а також строк і порядок оскарження рішення.
Рішення товариського суду підписується головуючим і членами суду, які беруть участь у його винесенні, оголошується публічно і доводиться до відома колективу.
Стаття 16. Товариський суд може застосувати до винного один з таких заходів впливу:
1) зобов'язати публічно просити пробачення у потерпілого або колективу;
2) оголосити товариське попередження;
3) оголосити громадський осуд;
4) оголосити громадську догану з опублікуванням або без опублікування в пресі;
5) накласти грошовий штраф у розмірі до 10 крб., якщо вчинок не зв'язаний з порушенням трудової дисципліни, а в справах про дрібне розкрадання державного або громадського майна — штраф у розмірі до 30 крб., про повторне дрібне розкрадання — до 50 крб.;
6) поставити перед керівником підприємства, установи, організації питання про переведення винного в порушенні трудової дисципліни відповідно до чинного законодавства про працю на нижчеоплачувану роботу або про зміщення на нижчу посаду;