вають всіх недоліків в роботі тих, на кого подані скарги, а в першу чергу домагаються встановлення авторів скарг. Все де нерідко приймає характер затиску критики й ініціативи трудящих у викритті недоліків роботи радянських, громадських та господарських організацій.
Керівні працівники виконавчих комітетів місцевих Рад Чернігівської та Сумської областей майже не практикують розгляду заяв і скарг трудящих у присутності скаржників на засіданнях виконкомів з попередньою перевіркою їх на місцях відповідальними працівниками або групою (комісією) відповідальних працівників, не обговорюють важливих скарг і заяв на зборах робітників, колгоспників і службовців.
Особливо незадовільно поставлена справа в цих областях з розглядом заяв та скарг військовослужбовців і родин загиблих воїнів Радянської Армії. Виконкоми Чернігівської та Сумської обласних Рад мало проявляють турбот про поліпшення матеріально-побутового становища сімей військовослужбовців і родин загиблих воїнів Радянської Армії.
Заява військовослужбовця Лівакова про надання матеріальної допомоги його родині у виконкомі Чернігівської міської Ради, а потім у відділі соціального забезпечення пролежала без розгляду більше трьох місяців.
Одержані дві скарги від гр. Шевченко — дружини загиблого воїна Радянської Армії — на формальний підхід виконкому Хотінської районної Ради до розгляду питання про неправильне виключення її з колгоспу двічі пересилались з виконкому Сумської обласної Ради на розгляд тому ж Хотінському виконкому.
Виконавчі комітети Сумської і Чернігівської обласних Рад, їх відділи, а також виконавчі комітети районних і міських Рад не вивчають і не узагальнюють питань, порушених трудящими у своїх заявах і скаргах, і не вживають заходів для поліпшення роботи радянських, громадських і господарських організацій.
Значна частина скарг, які надійшли від колгоспників, відноситься до скарг про грубі порушення Статуту сільськогосподарської артілі, а це свідчить про те, що виконавчі комітети Сумської і Чернігівської обласних Рад не ведуть рішучої боротьби проти порушників Статуту сільськогосподарської артілі та радянської законності.
В колгоспі «Гігант» Великописарівського району Сумської області за скаргою колгоспників у червні місяці 1949 року було виявлено ревізійною комісією розтрату колгоспних продуктів і грошей в сумі 36.334 крб., але це пройшло поза увагою виконкому обласної Ради, і розтратники й до цього часу залишилися на своїх посадах і до кримінальної відповідальності не притягнуті.
В колгоспі ім. Фрунзе Кролевецького району Сумської області за скаргою колгоспника Бур М. М. в 1949 році виявлено, що колишній голова колгоспу Кулінченко привласнив
