і місцевих вугільних шахт і торфових підприємств. Всемірно механізувати трудомісткі процеси в паливній промисловості. Забезпечити до 1950 року розсортування всього вугілля, яке йде для опалювальних і технологічних потреб.
Створити власну базу паливного машинобудування; збудувати і ввести в дію в Барвінковому республіканський завод гірничого устаткування і збудувати машинобудівний завод по виробництву устаткування для торфових підприємств; відбудувати й збудувати 4 центральні ремонтно-відбудовчі майстерні в Чистяковому, Зимогір'ї, Ірпені і Львівській області. Відбудувати і розширити заводи гірничого устаткування промислової кооперації: «Гірничий інструмент» у Ворошиловграді і «КІМ» у Сталіно.
Широко розгорнути геологорозвідкові і торфорозвідувальні роботи, які забезпечать відбудову і дальший розвиток республіканської і місцевої паливної промисловості.
Розширити роботу науково-дослідного інституту місцевої, паливної промисловості в галузі механізації видобування і технологічної переробки місцевих видів палива.
7. Відбудувати і розширити підприємства текстильної промисловості УРСР.
Перевищити довоєнний рівень виробництва бавовняної пряжі в 3,3 раза, бавовняних тканин на 96,8 процента, мішків на 11 процентів; збільшити виробництво шерстяних тканин і підвищити питому вагу тонкосукняних і напівгрубих тканин у загальному випуску тканин.
Різко підвищити якість, поліпшити асортимент шерстяних і бавовняних тканин; збільшити випуск поліпшених платтєвих і костюмних тканин, начісних, жакардових, строкатотканних тканин, особливо міцного фарбування.
Всемірно розвивати виробничу базу бавовняної промисловості УРСР. Збудувати за п'ятиріччя три нові бавовнянопрядильні фабрики. Ввести в дію 60,0 тис. прядильних веретен; широко використати в прядінні бавовну південних районів УРСР.
Відбудувати фабрики шерстяних тканин у Харкові, Одесі, Кременчуці, Сумах, Богуславі, Дунаївцях, Татарбунарах; ввести в дію за п'ятиріччя в шерстяній промисловості 19,5 тис. веретен; приступити до будівництва нової фабрики тонкосукняних і камвольних тканин у Чернігові.
Організувати на базі використання шовкових коконів УРСР виробництво натурального шовку; збудувати в м. Києві шовкоткацький комбінат і випустити в 1950 році 2,5 млн. метрів шовкових тканин.
Відбудувати найбільші підприємства конопле-джутової промисловості УРСР — Харківський канатний завод і Одеську мішочну фабрику; збудувати і ввести в дію фабрику снопов'язального шпагату в Кіровограді і приступити до будів-
