Сторінка:Вячеслав Липинський. Реліґія і церква в історії України (1925).djvu/92

Цю сторінку схвалено

інтеліґенція з її тайними та явними орґанізаціями. Всі ці установи, не маючи ніколи і не можучи по свому характеру мати такого авторитету як церква та реліґія, не в стані — навіть як би хотіли — обмежити — необхідної для влади демократичних спекулянтів — необмеженої свободи. Одночасно, при матеріяльній піддержці і заохоті демократичної влади, чи її демократичних конкурентів, вони можуть фабрикувати для неї зі скоростю ротацийної машини найріжнородніщі „публичні і народні переконання” — такі, які для виборчої політики цієї виборчої влади потрібні…

Говорити окремо про наслідки відлучення церкви од держави дуже трудно, бо це відлучення само єсть наслідком перемоги демократії, а не її причиною. Значить про наслідки відлучення церкви од держави можна говорити тільки в звязку зо всіма наслідками правління демократії. На таку широку тему тут не маю місця і тому обмежуся тільки найголовнішим і тільки у відношенню до Франції.

Коротко кажучи, відлучення церкви од держави викликало у Франції такі наслідки:

1. Моральну безавторитетність світської републиканської влади. Цій безавторитетности не може зарадити чим раз низше падаючий авторитет масонських лож, наукових установ, преси і творимих інтеліґенцію політичних партій, — авторитет, на який ця влада намагалась досі опиратись.

Збільшення атомізації Франції і розпорошення її на взаємно себе не розуміючі і себе фанатично поборюючі одиниці, партії та ґрупи.

Великий хаос в думках, що повів за собою хаос в ділах і з маєстатичної та спокійно-активної католицької Франції Людовиків зробив істеричну „Маріянну”, яка, від року свого народження (1789) по сьогодняшній день, 37 літ воювала та мала в цім часі: три республіки, дві імперії, реставрацію монархії, чотирі кріваві внутрішні горожанські війни і пять чужинецьких інвазій на свою територію.

2. Світські змагання замінити, обєднуючу давніще всіх Французів, реліґію католицьку матеріялістичною вірою націоналістичною. Цей націоналізм, подібно всім матеріялістичним вірам, згорає сам в собі; кидає Французів перш за все самих на себе; робить з нації француської, колись, за часів свого реліґійного ідеалізму, учительки світової культури, націю всім антипатичну і чим раз більше зненави-