Сторінка:Вячеслав Липинський. Реліґія і церква в історії України (1925).djvu/77

Цю сторінку схвалено

„націоналізму”, поборюють і ослаблюють унію. Ясно також, чому дійсна національна відпорність консервативної унії і відроджуючогося на Великій Україні консервативного українського православія зовсім не буде йти в парі з їх світською „українізацією”: з введенням до їхньої (оберігаючої останки національної відпорности та єдности) консервативної сили духовної, руйнуючих цю силу, революційних і розєднуючих світських змагань.