Національне почування звязується у нас з реліґією чи обрядом (в світському життю, особливо серед т. зв. інтеліґенції, місце реліґії в данім випадку може зайняти якась ідеольоґія, а місце обряду напр. якась форма літературної мови, правопис і т. д.) всякий раз тоді, коли розбивається наш національно і державно-творчий порив та розгон, і коли, не сотворивши чи стративши власну державність та ослабивши свою національну культуру, ми одступаємо назад до найбільше консервативних і найменше підлягаючих зміні основ нації. Одночасно нація з поняття державно-територіяльного стає поняттям ідеольоґічно-екстериторіяльним. Напр. поняття „Русь”, „Русин”, що в часах Галицько-Володимирської і Литовсько-Руської держави означало всіх мешканців нашої території без огляду на їх віри, починає в міру упадку нашої національної культури та державности означати тільки православних, пізніще ще й уніятів. Так само поняття „Українець”, „український”, що за Гетьманщини (поруч з терміном Малоросія) означають перш за все територію і всіх мешканців козацької України, по упадку Гетьманщини і при національній слабости української церкви православної, починають прикладатись чим раз більще тільки до одного літературного й культурного напрямку на Україні, звязаного з певною специфічною романтичною ідеольоґією та вживанням в літературі народньої, а не книжної, мови. Иншими словами, з реліґією і обрядом (або з безплодним змаганням підмінити реліґію якоюсь вірою матеріялістичною, напр. соціялізмом) поняття нації звязуються у нас всякий раз тоді, коли нація наша перестає бути матеріяльним політичним фактом, а перетворюється в ідеольоґічний напрям, і коли її репре-
Сторінка:Вячеслав Липинський. Реліґія і церква в історії України (1925).djvu/75
Цю сторінку схвалено
11). Коли, на Вашу думку, національне почування зачинає виразно звязуватися з обрядом і що властиво здержало наші маси від переходу до римо-католицтва? Котра з двох вір, православія чи унія, виявила сильніщу творчість національну й чому?
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/24/%D0%92%D1%8F%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D2%91%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%281925%29.djvu/page75-1024px-%D0%92%D1%8F%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%96%D2%91%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%281925%29.djvu.jpg)