8.
Вінніпеґ, 14. серпня 1923
Високо Поважаний Пане Добродію!
Прошу ласкаво приняти мою щиру подяку за лист з 12. липня с. р. Конкретні питання в справі релігійній та її ролі в державній минувшині української нації, також для мене в багатьох точках неясній, поставлю, як тільки обтрясуся трохи з найпильнішої переписки, яку я застав приїхавши з далекої подорожі.
Покищо уважаю своїм обовязком звернути Вашу увагу на слідуючу справу:
Щойно скінчив я дуже уважно читати Ваші „Листи до Братів Хліборобів” у VII-VIII Збірнику „Хліборобської України”, ст. 41-199. І тепер читаю відповідь на статтю Чикаленка. Заки приступлю „до діла” в тій справі, мушу Вам висказати свій дійсний подив за зібрання маси знання на основі якого будуєте першу у нас монархістичну теорію, за блискучість тої Вашої праці у значінню ясности та за смілість і проникливість Ваших думок. Думаю, що се взагалі перша у нас концепція історії, яка заслугує на сю назву. А все таки не можу звільнитися від вражіння, що се (вибачте за отвертість, я не писав би сього, якби припускав, що Вас уражу отвертістю) остане мабуть теорією на довгий-довгий час. Струя розвалу щойно зачинається на мою думку, чути її навіть тут доволі виразно. Маса живе в вірі, що революція гряде й сюди.
Автором малої нотатки в „Українськім Прапорі” про „муштарду по обіді” був я. Писав я її щиро, як і всі замітки пишу щиро. Маю вражіння, що живемо в епосі, подібній до тої, коли валився староримський orbis terrarum і що ся епоха потриває довго та принесе знищення міст і здичіння хліборобського населення на цілій земській кулі без ніякого виїмку. Словом — маю вражіння, що Москва помилялася не тоді, як голосила, що світова революція вже йде, але помиляється тепер, коли перестає в неї вірити. Мої числені особисті знайомі, між якими є й дуже добрі обсерватори, приїхавши зі Зєдинених Держав Північної Америки, говорять мені, що революція там на волоску висить. В Канаді, де все хліборобство стоїть на машинерії, вистане заворушення в кількох східних центрах, де виробляють машини м. и. й рільничі, аби на сих преріях і Наполеон не дав собі ради з хаосом, який повставби особливо по знищенню залізниці. Мексик і ціла Полуднева Америка з точки погляду ладу і тривкости відносин, фунта клоча не варті. В Китаю революція і то безголова переходить у якийсь хронічний стан. В Европі крім Скандинавських держав все підміноване дуже солідно. Щож остає в тім морю народів, яке зачинає, свій King-Tide (най-
