До тепер — заховувався „менший брат“ від плуга пасивно при тій борбі пролетаріяту з капіталізмом. Що більше — він єго комплєтно ігноругав. І справедливо… Бо щож могла єго інтересувати борба о фабричний інспекторат, о підвисшенє платні і скороченє часу праці фабричних робітників?! Але нині річ стоіть троха інакше. Нові програми соц. дем. партіі перестали вже вертітися виключно коло матеріяльних інтересів пролетара. Поза границями Червоноі Руси — там в европейских краях, розвилася соц. дем. партія в таку силу, котра ім дає вже можність впливати на законодавство і на розвій тих суспільних інституцій, котрим і хлоп підлягає. Чим більше кріпшає єі сила в суспільности, тим близший час зреалізованя єі остаточного ідеалу.
Позаяк хлоп переставби бути самостійним господарем, переставби бути властителем свого кавалка грунту — не може він довше мовчати! Кромі того, соц. демократія і безпосередно змушує хлопа заняти супротив неі якесь становиско. Позискавши іменно для себе з мійскоі людности все те, що було до позисканя, вона переносить поволи поле своєі акціі на села. Але хлоп — кажуть нам, — не дасть позискатися до жадноі роботи, котра зміряє до переміни нинішного суспільного ладу в загалі. А вже з жаданєм, щоб скасувати приватну посілість грунтову, то вже і не приступай до него. До таких змагань є він a priori ворожо успособлений. Що більше — кажуть, що хлоп не терпить в загалі жадних реформ, жадного поступу! Ненависть хлопа до реформи, здаєся навіть потверджувати історія. При-
