Т. 2.
Ч. 1.
Відень, 2. Квітня 1921.
|
Віктор Піснячевський. |
З надзвичайною приємніст'ю і надсолодою читав я справоздання про останнє засідання в Анґлійській Палаті Послів з приводу торгового договору між Анґлією і Росією. Палата щиро сміялась з приводу докладу Льойд Джорджа. Ще більше сміялась над інтерпеляціями. Навіть сухий і холодний льорд Р. Сесіль не втримався від запитання: яке ж власне відношення має новий торговий договор до торговлі?
Анґлійський уряд, як визнає це одноголосно вся російська преса, поставив собі ясну мету не допустити до відродження Росії: І вибрав союзником в цій справі большевиків. Як колись Ленін і Троцький вірою і правдою виконували завдання німецького ґен. штабу, так тепер вони працюють на анґлійських політиків, працюють не за страх, а за совість. Але торговий договор Анґлії з Совітською Росією направлений не тілько проти старої або майбутньої здорової Росії. Він бє і по самих большевиках. Продовжуючи на деякий час їх руйнуючу працю і їх аґонію, він в той же час має на меті убити останні ілюзії, останню віру анґлійського робітництва і анґлійських промислових кол в можливість якої небудь торговлі з Совітською Росією, в можливости отримати хоч невеличку кількість сирівців від большевиків.
Влада може істнувати навіть в Росії тілько тоді, коли вона щось може дати народові. Трюїзмом стала істина, що большевики нездатні до економічної творчости, що вони жиють старими запасами. Від цих істин не відхрещується і большевицька статистика. Большевики отримали міліярдний запас золота. Зараз з нього залишилось тілько півтора ста міліонів. Папірові гроші варті менше, ніж їх друк і папір. Ще в 1908. році чугуна в запасі було в Росії 33.2 міл. пудів. Зараз по офіціяльним даним продукція чугуна на півдні в 1920 р. була 0,05 в порівнанню з мирними часами, а „запаси до 1. січня 1921 р. рівні було нулю“ (Нар. хоз. XI. 1920 р. заява Рикова).
Текстільна промисловість мала запасів від старих часів півтора міліярди аршин, що дало змогу щомісячно викидати на ринок біля 60 міл. аршин і цим задовольняти мінімальні потреби населення. Зараз ці запаси вичерпані. А в текстільній промисловости працює тілько 6% веретен. Вичерпані запаси і відповідних сирівців. До большевиків перейшло і сила скота. Зараз запаси його по деяких ґуберніях понизились до 21%, напр., коров. З фабрик і заводів розбіглись робітники з голоду і холоду.
Щоб триматись далі у влади, большевики, як колись Атіла, мусять завойовувати нові терріторії з невичерпаними ще запасами. Бо для торговлі у них немає ні золота, ні транспорта, ні сирівців. В цьому полягає головна причина їх імперіялізма.
