Говорить про це обставина, що оснований большевиками український Видавничий Інститут відчуває недостачу сил, бо так письменники як і публика стоять з боку від цього заведення. Також дається відчувати недостача учительських сил. Т. зв. „українізація“ полягає єдино на тому, що сотворені російськими большевиками комуністичні орґанізації частинно обсаджуються людьми „місцевого“ походження. Урядова партія: „Комуністична партія України“, на якої чолі стоять: Раковський, Мануільський, Блакитний, Шумський, Яковлів, Полоз, Приходько і другі, рахує всього 60 тисяч членів. Другою соціялістичною партією є „Українська комуністична партія“, яку урядові большевики зовуть „національно-большевицькою“. Члени тієї партії брали участь в повстаннях. Українські соціял-революціонери „визнають“ большевицький уряд, але в дійсности ведуть підпольну роботу проти нього. (За „У. В.“)
— На Полтавщині був у березні місяці штрейк залізнодорожників, який обхопив весь полтавський район та тревав більше двох тижнів. Безпосереднім товчком до штрейку було безвихідне матеріяльне становище залізничників, яким не давано платні. Штрейк закінчився тому, бо большевики арештували силу найбідніших залізнодорожників та загрозили, що розстріляють їх, як що залізничники негайно не розпочнуть праці.
— Переслідування української інтеліґенції на Вкраїні приняли вже такі форми, що в Харькові заклали спеціяльний концентраційний табор для арештованих українських інтеліґентів, котрик звідтіль „партіями“ вивозять в глиб Росії.
— У Кам'янці-Подільському заборонили святкування Шевченківських роковин, хоч орґанізація свята велась культурно-освітними орґанізаціями.
— На Полтавщині. За невиконання „розверстки“ в Брусилівській волості Кобиляцького пов. розстріляні селяне с. Пригарівка Петро Тристан — 62 років, х. Рибалки — Митрофан Рибалка — 30 років. 18. лютого цього року в Кобиляцькому пов. відомим там по своїй жерстокости комуністом Чесак в хут. Лісівці і Рибалки було розстріляно 12 селян із них: Петра і Івана Рибалків, Лісівця, Тихоненка і ин; одного із пих, 17 літнього хлопця, перед розстрілом так побили, що із нещасного випали внутренности; — за те, що у цих селян переночував повстанський відділ. („Р. К.“)
— В с. Козельщина Кобил. пов. розстріляно 5 чоловік і в тім числі одну вчительку „за петлюрівську аґітацію“.
— В с. Грушівка Чигиринського пов. на Київщині Миколі Темному і ще одному селянинові большевики відтяли голови, насадили на піки і виставили на прилюдному місті. Обидва за підозріння в повстанню. ( Р. К.“)
— На Полтавщині, на пероні залізниці межи ст. Ганівка і Кобиляки, повстанським відділом Левченка розбито потяг з большевицьким кінним відділом.
— Голова Кубанського Уряду п. Іваніс заключив договір з головою російського комітету в Варшаві п. Савінковим, про визнання самостійности Кубані й роспочаття спільної політичної акції. (Українпрес).
— В Кам'янці большевики ліквідували Комітет допомоги потерпівшим від погромів, конфіскували все майно комітету й перед'явили всім членам його обвинувачення в проти-совітській діяльности. Частину членів большевики заарештували, а решта членів, спасаючись від террору, перебралася в инші країни.
— З України прибув міністр єврейських справ Зільберфарб, котрий оповідає, що большевики обвинувачують „Культур-Ліґу“ в підтримці українського визвольного руху взагалі і з окрема в тому, що в свій час на урочистих зборах Культур-Ліґи в Київі під большевицькою окупацією відбулася велика маніфестація єдности цілей і стремлінь українського та єврейського народів.
— Большевицька „влада“ суворо переслідує Кам'янецьку капелю за те, що вона в свій час з музикою зустрінула українське республіканське військо, яке звільнило Кам'янець Подільський від большевицької окупації. Всі члени єврейської капелі врятували своє життя тим, що еміґрували за кордони України.
— Головний Повстанчий Комітет Волині та Поділля випустив відозву до „червоноармейців“, в котрій, вказуючи на повстання проти совітської влади
