війти по два представники від „Джойнта“ та від американської делєґації для переведення загальної планомірної праці, зберігаючи основні завдання кожної з орґанізацій.
— Американці фотоґрафують українських біженців. В Кішінев прибув представник однієї з американських кинематографичних фабрик для фотографування біженців з України, які перебувають нині в Кішіневі. Фільми ці будуть демонструватись в Америці.
— Ліквідація міністерства Бесарабії. Міністерство Бесарабії ліквідується. Директор Бесарабії Іонеску, зібравши всіх службовців міністерства, повідомив їх, що з 1-го квітня всі вони вважаються звільненими. Попрощавшись зі службовцями, директор міністерства Бесарабії Іонеску виїхав до Букарешту.
— Старі знайомі. Старі знайомі — бувші гетьманці, знову потроху виринають, але на цей раз уже в більш скромних ролях, не претендуючи на порятунок України. Як повідомляє бесарабська ґазета „Новое Слово“, С. М. Гутник — бувший директор Російсько-азіятського банку в Одесі та міністр фінансів України при гетьмані Скоропадському, має на меті в найближчому майбутньому орґанізувати в Кішіневі велику банкірську установу, котра звяже (?) Бесарабію з промисловими та комерційними підприємствами Сходу та Заходу Европи, а також забезпечити (?) їй дійсний товарообмін.
— Український Комітет та біженці Бесарабії. Скористувавшись перебуванням в Кішіневі генерала Лупеску, Український Комітет рішив послати до ґенерала делєґацію в справі звільнення заарештованих біженців Євреїв та Росіян. Турботи про звільнення останніх викликано особистими проханнями про звільнення, які надійшли до Українського Комітету від біженців з України — Росіян. Так надійшли прохання від сорокського духовенства та від де-яких, навіть, офіцерів-денікінців, інтернованих в концентраційному лаґері в Чупленах, і від багатьох инших. Український Комітет рішив задовольнити ці прохання й просити про підтримку прохання преосвяшенним Гурієм, котрий на це дав свою згоду. Депутація в складі преосвященного Гурія, рабина Цірельсона, В. Темкина та п. Санілевича побувала у ґенерала Лупеско, з котрим мала довгу розмову про долю заарештованих біженців. Ґенерал обіцяв вжити всіх заходів і по скільки можливо полекшити долю біженців, согласуючись з останніми наказами військового міністра та Голови Ради Міністрів.
— Боротьба з російським театром. Кореспондент „Нового Слова“ з Тігіна (Бесарабія) повідомляє: „Місцева бриґада Сігуранци повідомила управу про заборону вистав на російській мові“.
— В Українському Комітеті. Як повідомляє бесарабська ґазета „Новое Слово“, життя й справа допомоги біженцям в Бесарабії, в останній час значно поліпшали. Центральний Український Комітет росполагає великим помешканням в Кішіневі на розі Ільінської та Павловської вулиць, де розмістились всі відділи комітету (секретаріят, юридичний відділ, еміґраційне бюро праці і т. и.) і де для біженців мається величезна заля-почекальня, в котрій в години прийому вміщується до 200 і більше людей одразу. Безсумнівний лад сприяє більш швидкому й правильному обслуговуванню біженців. Дле найбільшої уваги заслуговують ті зміни, які зроблено в самій сістемі орґанізації справи допомоги біженцям. До самого останнього часу комітет, в більшости випадків, був позбавлений можливости оцінювати швидко й правильно степінь потреби того чи иншого біженця. Нині, крім загальної реґістрації в пашпортному відділі комітета, біженці реґіструються в так званих „Реліфах“, які з'орґанізовано 3—4 тижні тому. „Реліф“ (назва позичена з практики Америки й обозначає „допомога“), уявляє з себе свого рода „землячества“ біженців в осередку комітету. Великі міста, як Одеса, Київ, Умань, Єлисавет та инші мають окремі „Реліфи“, дрібні-ж міста та містечка, що росположені недалеко одне від одного, — об'єднуються в один загальний „Реліф“. Всі вони об'єднані в так званий „Центральний Реліф“, куди входять представники окремих „Реліфів“. Реґістрація по „Реліфах“ дає можливість новим біженцям зараз же находити в списках біженців з відповідної місцевости своїх родичів та знайомих. На випадок потреби біженець може негайно
