трьох голосів „проти“, а саме: Данців, які склали протест проти неприняття Українців в дійсні члєни. Вся заля стрінула вислід голосування бурливими оплесками. Таким робом було принято українське студентство у вільні члени Міжнародньої Студентської Конфедерації з тим, що Ґенеральна Рада Конфедерації має перевести їх в дійсні члени з упорядкуванням відносин на Вкраїні.
Того-ж дня офіціяльно повідомлено українську делєґацію про вислід голосування та запрошено її до дальшої участи в праці Конфедерації і Конґресу. На урочистому закриттю Конгресу від імени української делегації попрошав збори д. Рубис, — тільки анґлійською мовою, що відчули чужі делєґати.
Слід згадати ще про нараду Славян, яка відбулася 1-го квітня. На ній присутніми були : Чехи, Поляки, Серби, Лужицькі Серби, Болгари, Українці та Росіяне (Росіяне не брали участи в Конґресі). На цій нараді обмірковували питання з порядку пізніших нарад Конґресу. На загал не було розбіжних думок, коли торкалися таких справ Конґресу, як: міжнародній університет, еквівалєнція дипльомів, центральний студентський орган, студентська санаторія і. и. Настрій нарад зразу змінився, коли Українці торкнулися справи львівського університету. Поляки запротестували торкатися таких питань, які не належать до Конґресу. Коли обмірковувано справу майбутнього з'їзду славянського студентства, Югославяне пропонували московську мову мовою з'їзду, проти чого виступили Українці і Поляки; остаточно справу славянського з'їзду відклали. Вже на тій нараді виразно зазначились симпатії й антипатії до Українців з боку ріжних чужих делєґатів. Мабуть буде не зайво згадати, що після цієї наради польський посол ходив до посольства У. Н. Р., щоби посол Славінський вплинув на Українців у тому духові „щоби не вийшов роздор“, на що послідувала відповідь, що студентський Конґрес і участь в йому української делєґації не лежить в межах компетєнції посольства.
Чехи звернули Конґресові чимало уваги. На вулицях Праги були відозви до населення, щоби відноситися до чужих делєґатів приязно й гостинно. І дійсно, Чехи виказали велику гостинність, яку особливо почувалося на прогульках. Так пр. містечко Ічін було прибрано в день приїзду студентської екскурсії прапорами, а по вулицях стояли шпаліри з молоді; місцева інтеліґенція дуже радо приймала студентів на нічліг, а проводили їх на стацію з музикою. Таке відношення чеських господарів відбилося дуже додатньо на всьому настрію Конґресу та на свобідній і невимушеній поведінці молодих членів Конґресу.
Як звичайно — Українці почували недостачу фондів, що немало спинювало їхню діяльність, чи то що-до участи в першій прогульці по Чехії, чи в товариських сходинах і забавах, а відомо, що такі сходини мають чимале значіння для пізнішого висліду нарад. Все-ж таки Українці виказали на Конґресі велику діяльність, та всі признавали, що історія з голосуванням української справи на пленумі Конґресу вплинула на вислід голосування, що-до приняття до Конфедерації Анґлійців і Шкотів. Те, що Українців приняли тільки вільними членами, стане менше болючим, коли нагадати, що вільними членами є й Італійці й Ґреки та деякі инші великі народи, по ріжним формальним причинам.
Мовами Конґресу була анґлійська й французька. Слідуючий Конґрес відбудеться у Варшаві, 1923 р.
Е. Г.
Старий „імператорський кордон“ поновлено. Річка Збруч знова стала (у Ризі) „державним“ кордоном. Але не так виглядає „границя“ й прикордонна смуга з містечками над Збручем, як це було в давнину.
Тепер тут великий рух, життя, а з ним звязані страждання і боротьба за істнування… Тисячі людей находять тут тимчасовий притулок, тікаючи від кочевих московських орд, що творять на Україні культ нищення… Люде ріжних національностей, соціяльного стану і матеріяльних засобів жиють тут в страш-
