Мад'ярське слово: ґазда на Великій Вкраїні ніколи не вживається; такого слова там не знають і не розуміють.
Журити (москов. журить) — „такого слова, — каже п. Левицький, — нема в українській мові.“ А в пісні співається:
„Та не жур мене, моя мати,
Бо я й сам журюся“.
(Ритм пісні тут вимагає — жур, замісць жури)
Заставити — „моск. заложить, по нашому буде — примусити“. В пісні співається:
„Коли-б знала, коли-б знала,
Відкіль виглядати (запорожця),
То-б наняла — заставила
Стежку промітати.“
Із-за — „московізм“.
„Ой із-за гори та буйний вітер віє,
Ой там удівонька та пшениченьку сіє.“
„Ой 'зза гори, 'зза Лиману
Вітер повіває,
Кругом Січи Запорозькій
Москаль облягає.“
„Ой із-за гори, із-за кручи
Та скриплять вози йдучи.“
(З народ. пісень.)
„Згадайте, братія моя, —
Бодай те лихо не верталось, —
Як ви гарнесенько і я
Із-за решотки виглядали.“
(Шевченко.)
Топити, — „топити можна сало, віск.“
„Не топила, не варила,
На припічку жар, жар.“
Я-ж це топила, я-ж не варила,
Пішла по воду — відра побила.“
(З народ. пісень.)
В перекладі книжки Ш. Ріве „Останній Романов“ трапляються такі речення, з якими я не можу погодитися. Напр.,
|
„він („царь) одмінював ту постанову, яку тільки-що був зробив…“ „а иноді напивався п'яний (стор. 144)… „сидячи на дивані“ (ст. 143). |
По нашому слід було-б сказати: касував, або-ж зводив на нівець постанову; упивався.
„Як би то ти, Богдане п'яний,
Тепер на Переяслав глянув
Та на замчище подививсь, —
Упився-б, здорово упивсь“.
(Шевченко.)
А замісць московсько-татарського диван, у нас частіш вживається польсько-французьке канапа.
