Правда, поетам дозволяються більше вольностей, як прозаїкам або урядовим особам; але і в цьому прикладі, я думаю, було-б не менше поезії, коли-б автор був обминув ту прикру помилку:
Всі жита гроза побила,
Полягла трава…
Та саме те слово „гроза“ — чи воно наше?
Дуже часто й багато помилок з окремими дієсловами, що їх калічать, переводячи живосилом у другий стан або додатки при них ставлять на московський або польський (у Галичан) лад. Ось де-які з тих помилок:
Дивитися, роздивлятися у нас середнього стану, а значить не може мати при собі прямого додатку. Тим часом раз-у-раз читаємо таке: роздивилися протест (замісць: розглянути протест). Роздивитися можна по хаті, навколо себе. „Ходить по хаті і роздивляється або розглядається“ — це по нашому; але сказати: закон роздивляється чи розглядається — це така сама паскудна помилка, як-би по московському сказати:
„Соня, ты опять стаканъ лопнула?“ Або: „Ахъ, этотъ человѣкъ меня погибнетъ!“
Вчити у нас тільки діяльного стану: вчити дітей і не чому, а чого: французької мови. Отже сказати: вчити мову — буде nonsens для нас і запеклий московізм; треба: вчитися мови або, хоч із варварізмом: студіювати мову. Несвідомо й Великий Кобзарь наш зробив помилку: чужому навчайтесь, — треба: і чужого навчайтесь. Нападати кого, а не на кого: троє одного напали. Такий мене страх напав!
Займатися може паливо в печі чи у грубці зайнялась солома. Отже не по нашому буде: займається фізикою чи там чим иншим. Так само: займати когось розмовою, займи дитину, щоб не нудилась, — не добре по нашому (займи телята з паші). Треба отже шукати инших слів для таких виразів, наприклад: забав дитину.
Вживати: заживати чого, а не що: вживає горілки, вживає чужих слів у нашій мові. Грати на скрипку, на дудку, а не на скрипці, дудці.
„Тай найняла козаченька на скрипочку грати“
„Заграй мені, дударику, на дуду,
Нехай-же я своє горе забуду“. (Нар. пісні).
Доходити чого, а не до чого: дійшов способу.
Іти по воду, а не за водою. Можна сказати: човен пішов за водою, — але це зовсім инше: поплив по течії, понесла його вода. Так само:
Послати, побігти по лікаря, а не за лікарем. Бігти або йти за возом, біжи за Химкою і заверни її — це зовсім инше значіння.
Заграти, заспівати, утяти — веселої, а не веселу. Випити гіркої.
Галичане, що взагалі менше за нас, Наддніпрянців, псують мову, все-ж таки нагинають наші дієслова на польський штиб. Наприклад:
Заосмотрений в зброю — рабський перетвір польського zaopatrzony w broń — замісць: забезпечений зброєю. Польське дієслово замінили поганим московізмом, тоб-то втікаючи від Сціли вскочили в Харібду, і все-ж таки лишився полонізм. Так само:
Змагатися о що, о що ся росходить (o co się rozchodzi) замісць за що, з приводу чого або з якого приводу.
Допуститися мордів (дослівно: dopuścić się mordów) замісць: заподіяти, вчинити злочин, душогубство, дійти до вбивства, душогубства.
Забрали йому (у нього) всі гроші; вмерла йому мати (його мати).
Дістав буком, дістав у шкіру (dostał w skórę). У нас дістати вживається в літеральному розумінні: вилізь на горіще і дістань то-то; не спинайся, бо однаково не дістанеш: дуже високо.
Зголосилося на цей заклик п'ятьох (zgłosiło się… pięciu) замісць: озвалося, відгукнулося чи згодилося п'ятеро.
