Сторінка:Воля. – 1920. – Т. 4, Рік 2. – Ч. 1-13.djvu/227

Ця сторінка вичитана

Принціп федерації пролєтарських партій і держав — пропаґує зараз Винниченко; в своїх федералістичних гріхах кається нині Скоропадській.

Винниченко в мріях своїх про радянську Україну пригадує „Повстання укр. селян проти …Центральної Ради… боротьбу з Директорією“… Вказує на симпатії деяких елєментів села дорадянської влади на Україні, „сама можливість істнування“ якої „була обумовлена цими симпатіями“.

Скоропадський вказує на свої „заслуги“, на „порядок“, на запаси 400 міліонів пудів хліба, на три міліона пудів цукру… Смачні для Антанти річі, які п. гетьман мав 1918 р.

Перший забуває про московську окупаційну армію на Україні, забуває Муравьєва, про масові розстріли селян і інтеліґенції, про бестування черезвичайки, про контрибуції з міст; другий — про мілліонне німецьке військо, про карні експедиції, про спалювання цілих сел, про контрибуції з селян, про поворот поміщиків…

Але перший чесний, чистої води мрійник, син свого народу, хоч і показує себе „інтернаціоналістом“, тому цілком безпечний. Особливо після паломниченства в Москву. Яко політик — скасованний.

Другий небезпечний інтріґан, чужий українському народові, в свій час чужими штиками нам пришитий, і зараз знова до України пришиваючийся.

Але українському народові нема діла до великопанського гетьмана. Навіть остаточно „націоналізовавшогося“. Бо український нарід бажає самостійного життя на своїй землі, а не на поміщицькій… З панами йому не по дорозі, навіть коли „хліборобами“ звуться…

 

Мод. Левицький.

(Про нашу літературну мову).
Гріхи що до граматики.

Перебігаючи вкоротці граматику, зазначу хоч найчастіші гріхи наші проти неї.

Родовий відмінок на у, ю замісць а, я в нашій мові вживається значно частіше, ніж у московській; крім спільних із нею форм: чаю, сахару, піску, меду, що означають частину якогось матер'ялу, та кінцівка вживається у нас для ймен змислових: часу, розуму, болю, жалю, догляду, клопоту, коліру і т. д. Часто трапляються помилки: без розума, того самого коліра, на кінець світа (замісць: на край світу) і т. д.

Світ замісць світло — теж московізм, рівно-ж як місто замісць місце.

Місцевий одмінок імен муж. роду помилково змішують з давальним, бо де-які особові йменники мають цю форму спільну: при батькові, на злодієві