Сторінка:Воля. – 1920. – Т. 3, Рік 2. – Ч. 1-13.djvu/74

Ця сторінка вичитана

Економічна індівідуалізація, відокремлення поодиноких держав од світового економічного обороту показалися шкідливими експеріментами так для самих держав, як і для загалу держав. Цей старий мотив про спільність економічних інтересів прийшов знова до чести в випадку Росії, яка зручно зуміла використати західньо-европейську безпорядність і тепер виступає на арену як свіжий господарчий партнер. Поодинокі фази переговорів большевицьких висланців з представниками антантських держав відомі. Тут інтересує тільки факт, що вже перед закінченням цих довгомовних пертрактацій фактично торгівля Европи з Сов. Росією в повнім розгарі. Читачі „Економічної хронікі“ пригадують собі нотатки про заключення міліонових товарообмінних і чисто купецьких трансакцій зі скандінавськими краями. Розвиток дійсної торгівлі з Сов. Росією випливає наочно з статистичних даних імпорту й експорту, переходячих Ревельску гавань. В Ревелі відбуваються що дня наради російських, шведських, анґлійських, німецьких і т. д. представників промислу і торговлі, які кінчаються заключенням міліонових договорів. Таким чином практичні купці не ждали вирішення „прінціпіяльного становища“ своїх урядів зглядом Росії, а хопилися звичайних купецьких средств. Та ще виходить на старий „капіталістичний“ спосіб торгівлі, який отже знова зачинає опановати й „комуністичну пракраїну“. Чи вивіз золота в закрай „знищить російські решти капіталізму“, не знати. За те видно, що перетворення фантастичних большевицьких засад в старі традіційні формули поступає доволі живо, і не треба буде дивуватись, коли через ніч з комуністичної зродиться капіталістична Росія зі всіми давнішими примхами.

 

 
Андрій Чекановський.

Огляд міжнародньої політики.
Про три хаоси. — Про „Дунайську Антанту“ слів кілька. — Про те, як замотується клубок цеї „Антанти“, слів кільканайцять. — Де єсть „Heinzenland“ і яке він має значіння і яке може мати? — Чому Німеччина заінтересована в тім, щоб Мадяри знов мали Словаччину? — Що є і що може бути на схід від лінії Одерберґ-Фюма? — Чому Прага і Відень не повинні входити в федерацію з Будапештом? — Як називається середноевропейське яблоко незгоди? — Як і чому бояться Німці Габсбурґів? — Під якими умовами дивилисяб вони спокійно на „східний хаос“ під скиптром Габсбурґів? — Наука для нас Українців. — Німецький державний муж про большевицький абсолютизм. — Що романтик Лєнін робить на престолі цезарів? — „Я гарна і це мій гріх, мій злочин…“ — Пророцтва монаха.— Чим Вірменія лучше стоїть від України? — Перебули ми Хмельниччину, перебудемо й Темниччину. — Про дуже скучні справи слів кілька.

Про три хаоси напишемо цим разом терпливому читачеві. І оправдуємо це тим, що тепер все хаотичне — і може бути ще гірше хаотичне.

Часопис „Information für Zeitungen, Gesandschaften, Konsulate, Politiker u. Finanziers („Інформація для часописів, посольств, консульств, політиків і фінансістів“) принесла інтересні виводи про „Entente Danubienne“ (Дунайську Антанту). Це гасло в такій формі укував недавно один з професорів парижської Сарбонни. Зміст виводів „Information“ такий: Гасло габсбурґів „indivisibiliter ac inseparabiliter“ що до країв, які підлягали їх скиптрові, відповідає твердій конечности: бо сама природа сотворила для тих країв міцний звязок, який являється Дунай. На тім воднім шляху всі нові держави, які повстали з розбитої Австро-