статистик. Зі сконстатованого виходить, що антропольоґічна расовість, друга головна основа народу, поставлена в Українців самою природою дуже гарно.
Придивімося тепер цій справі з боку націоналізму, розгляньмо які то вимоги він ставить до нас з огляду на расовість, на — так сказать — тіло народу.
Чоловік це продукт дуже довгої еволюції, яка почалася від дуже примітивно з'орґанізованих живин. Онтоґенеза людської одиниці відзеркалює в кількох місяцях розвитку фильоґенезу цілого людського роду й дає нам образ цего, міліони літ тріваючого процесу. В якій стадії цей процес находиться тепер, чи йдемо як людство, зглядно нарід, ще в гору чи вже в діл розвиткової кривини, не знаємо. Та це іррелєвантно. Чи йдемо горі чи долі, маємо обовязок дбати про тіло так диниці як і народу. Для одиниці чи народу найвищим добром все була, є й буде орґанічна спадщина, ця суцільність тілесних і духових одідичених якостей, які творять його суть і індівідуальність серед инших одиничних чи народніх індівідуальностей. Ця орґанічна спадщина є щонайменше стількижсамо вартна, що річева спадщина, якою так піклується суспільна економія й політика. Що більше! Нарід не складається з річевих дібр ні з посілостей, а з живих людей. Про це й не мріли Адам Сміс, Мальтус, Кобден і т. п., про це не думають дотепер нинішні суспільники й політики. Кожний тверезо думаючий чоловік натомість мусить признати, що гаразд і могутність народів багато більше залежить від біолоґічних як від економічних чинників. Великі переміни й пересунення сил, які послідували хочби в нових віках історії, відбулися головно на національно-біольоґічному полі. Щойно за цими пересуненнями сил пішли такіж пересунення економічні. В виду цього: національна біольоґія і біольоґічна політика повинні йти коли не перед національною економією й економічною політикою (як хоче пр. Шальмейер) то бодай у парі, посполу, з рівною вагою і вартністю.
Національна біольоґія й випливаюча з неї національна біольоґічна політика це мож сказати найголовніщі глави так теоретичного як і практичного націоналізму. На цім полі мусить націоналізм дбати, всюди під безумовно категричним імператівом, про:
I. Гиґієнічне життя всіх одиниць свого народу. Для цього не вистане піднімати просвіту, щоби елєменти науки гиґієни прийнялися у всіх шарах народу. Тут мусить модерний націоналізм стреміти до цього, щоби всі члени рідного народу жили в вигідних економічних і суспільних відносинах. Для цього мусить він уживати суспільно економічних реформ ба й переворотів. Модерний націоналізм мусить спинити цей погубний процес, що цілі міліони людей слабують і гинуть тільки від хронічного недоїдання й лихого мешкання, підчас коли десятки тисяч слабують і гинуть тільки від хронічного переїдання й ви-
