Ми маємо цілий ряд нових, відновлених і старих зменшених держав на сходії Серед них найбільш впливовими політичними орґанізмами єсть Польща і нова Росія (большевицька, чи монархична або демократична — все одно).
Україна — великий національний орґанізм, рішучий чинник політичної рівноваги на сході, колиб була мова про остаточне і стійне установлення цієї рівноваги. Нині Україна, не зважаючи на свої великі потенціяльні сили — всеж слабий і дуже слабий державний орґанізм.
Але ми не мусимо сподіватись, що границі, необхідні для запоруки хвилевої рівноваги, можуть перейти по живому національному орґанізмі України анальоґічно тому, як перейшли вони по національному орґанізмі Польщі в XVIII. століттю.
Україна винесла протягом трьох останніх років велитеньську боротьбу з наїздниками за свою самостійність і ввійшла в політичну гру як державний чинник. З другого боку, без України, яко державного чинника, немислиме істнування і цілого ряду держав, утворених на території бувшої Росії і уже визнаних великими державами: Україна була на чолі визвольного і державного руху цих нових держав; зєдинення українських земель під Росією під умовою хочби часткового зречення суверенитету (єдність військова і економічна — і досить!), остількиб усилило нову Росію, що дальнійшим льоґічним наслідком булоби прилучення до Росії і всіх инших нових держав сходу.
Отже розваживши аспірації Польщі на части української території а також аспірації совітської Росії[1] (оскільки вони виявились в мирових переговорах большевиків з гетьманським урядом в літку 1918. року), ми прийдемо до висновку: лінії політичної рівноваги на сході пройдуть по живому тілу України, яко слабого державного орґанізму, так, що поза частинами території, на які мають аспірації сусіди, зафіксується міжнародньою санкцією значна по своїм розмірам самостійна і суверенна Українська Народня Республика.
Ця самостійна і суверенна Україна буде запорукою: 1. льояльного відношення до українських територій в Польщі і в Росії, які необхідно поставити і під міжнародню ґарантію; 2. істнування ряда держав між Балтійським морем і Чорним, факт самостійного істнування яких не дозволить розвинутися імперіялістичним аспіраціям Польщі і Москви таким, як то було в історичні часи. Цим самим установлена буде політична рівновага на сході.
Факт визнання самостійности і незалежностиУкраїни, яко рівноправної держави з всіма иншими державами світа, дасть можливість перейти до внутрішньої орґанізаційної державної роботи. Планомірно і доцільно орґанізована держава утворить міцну підвалину для осягнення усіх національних ідеалів не тільки шляхом повстань і війн, а й шляхом консеквентної, розрахованої на довший час мирної політики.
М. Кушнір-Якименко.
Керуючі кола українського суспільства нині певно вже ясно розуміють, чому епоху Хмельниччини український нарід після довголітньої боротьби за свою волю та державність, витративши на це величезні матеріяльні ресурси, проливши стільки
- ↑ Утворення окремої незалежної совітської України — факт дуже сумнівний що до цієї незалежности.
