Сторінка:Воля. – 1920. – Т. 1, Рік 2. – Ч. 1-13.djvu/99

Ця сторінка вичитана

Т. 1. Ч. 3.

Відень, 17. січень 1920.


ВОЛЯ
ТИЖНЕВИК


Серґій Шелухин   

Зрадники і патріоти.

Російські імперіялісти, бувши панрусами, централістами реставраторами старої Росії, взивають зрадниками естонських, литовських, українських, грузинських і т. п. патріотів, які не хотять мати над собою їх ярма і, борючись за рівність, братерство та свободу, шукають ґарантій для цих благ в орґанізації власних національних незалежних держав.

Рівність, братерство й свобода — це найвищі загально-людські блага, і через те на кожній людині лежить обовязок боронити їх. Без них людське життя було-б позбавленим моральних підстав. Ось через що боротьба за свободу вважається священною у всіх народів. Тим борців за неї завше шанують, а нігде і ніяк не вважають за зрадників. Навпаки, зрадниками вважають тих, хто утворює неволю.

Не були-ж зрадниками Американці, коли повстали проти своїх єдиноплеменників Англійців за свою свободу. Не були зрадниками і Українці, коли в XVII. вікові повстали проти Поляків, а в XVIII. проти московського царя за свою свободу. Не були ними й Італійці, які вели боротьбу за обєднання Італії і свободу її. Не були зрадниками і Серби та Греки, коли повставали за свою незалежність проти Турків. Не були ними і Чехи, і Поляки і ин. в своїй боротьбі за свободу. Не є ними і нинішні Українці, бо вони ведуть борню за свою свободу, свою національну державу і свій національний розвиток. Ці святині для Французів, Англійців, Італійців, Чехів, Поляків і инших народів є святинями для Українців.

Память Американця Вашінґтона, Італійця Гарібальді, Українця Богдана Хмельницького і їм подібних борців за свободу свого народу і вітчини ушановано монументами, як память великих народніх героїв і патріотів.

Боротьба за свободу народа вимагає як найбільшого альтруїзму та самопожертви, тоді як зрада, стремління до позбавлення когось свободи і бажання панувати над поневоленими народностями живуть