Сторінка:Воля. – 1920. – Т. 1, Рік 2. – Ч. 1-13.djvu/526

Ця сторінка вичитана

тивну, ділом. Коли народ навколо навіть невеличкого нашого шматка землі буде бачити, як добре живеться у нас робочому людові, тоді він сам піде на зустріч нашій владі. Наш експерімент на невеличкій землі буде найкращою пропаґандою для приготовлення нашого дальшого наступу. Цього повільного шляху ми ще не пробували. Горячність, імпульсивність нашої влади доводила до того, що ми, бажаючи охопити яко мога більше, губили й те, що мали. Через те нам і закордонні держави не давали підтримки — ні моральної, ні матеріяльної. Влада мінялась багато разів. І майже кождий день мінялись і розміри території, що могла-б забезпечити ту підтримку. Зараз після зруйновання Денікіна, при слабости большевиків на Україні, при їх широких аґресивних замірах на инших фронтах, ми маємо змогу стати на власні ноги хоч на тій невеличкій території, яку посідає військо уряду, і попробувати ще раз з'орґанізуватись.

Я певен, що тілько помалу і послідовно, але ми все-ж таки стілько з народом створимо Велику Україну, що об'єднає всі українські землі від Сяну аж до Дону.



Др. Я. Окуневський.

Санітарні відносини на Україні.
До „звіту майора Ернеста Ледерея“, в числі 13. Revue Internationale de la Croix Rouge. — Géneve, Janvier 1920.

Майор Ледерей, відпоручник Інтернаціонального Червоного Хреста, переняв дня 15. вересня 1919. р. командування українського санітарного поїзду і перевіз його після довгих клопотів на Україну. Це була перша і до тепер одинока поміч, яка прийшла на Україну із заграниці. Передавши поїзд, остався майор Ледерей ще якийсь час на Україні, аби зібрати дані про санітарний стан і предложити їх Інтернаціональному Червоному Хресту в Женеві і Центральному Бюру для поборювання пошестей у Відні.

Поїзд складався із 23. ваґонів, а іменно: 7 для персоналу, 8 для санітарного матеріялу, 6 ваґонів вугля і 2 ваґони для харчів і кухні. Санітарний матеріял складався із одного шпиталю, улаштованого на 200 ліжок, одної бактеріольоґічної лябораторії, одної дезінфекційної кольони і улаштовань для відвушивлювання. Персонал складався із 3. лікарів, 8. дезинфекторів і санітарів і 10. сестер.

Ця санітарна кольона, яка, дякуючи помочі і охороні Інтернаціонального Червоного Хреста не менше також енерґічному проводові майора Ледерея, прибула остаточно після довгих короводів на Україну і стала там у великій пригоді козакам української армії, має свою історію.

Первісно призначена була ця санітарна поміч для Галичини, — коли вона ще находилася під українською владою. — Державний Секретаріят в Станіславові доручив Я. Окуневському улаштовання