Сторінка:Воля. – 1920. – Т. 1, Рік 2. – Ч. 1-13.djvu/51

Цю сторінку схвалено

Т. 1. Ч. 2.

Відень, 10. січень 1920.


ВОЛЯ
ТИЖНЕВИК


А. Хомик.

Аґонія реакції

Повторяти зайвий раз, що історичний момент, в якім ми живемо, виповняється ґіґантською боротьбою між старим і новим ладом, між революцією і реакцією, булоби банальністю. Вже від 1914. р., від хвилі, коли змобілізовані були незвичайно великі маси народів, розпочалася оця ґіґантська боротьба, котра прибрала ріжні форми. Гасла інтернаціональної справедливости, що правда, нещиро піднімала то одна, то друга ґрупа воюючих; ґенеральні штаби, які хотіли за всяку ціну перемогти противника, підлещували поневоленим народам, годували їх надією на те тільки, щоби ці поневолені народи не за страх, а за совість станули в їх рядах і побільшили кількість гарматного мяса: Ми знаємо, що чисту українську ідею хотіли німецькі і австрійські імперіялісти запрягти до свойого тріюмфального воза. Німецький і австрійський штаби не жаліли коштів на українську аґітацію і пропаґанду. Самі реакціонери до глибини душі, вони не завагувались взяти на службу найбільш поступову революційну ідею незалежної суверенної України. Колиж ця ідея почала набірати конкретні форми, ці самі імперіялісти настрашились збудженого до життя народа, який ідеї, голошені імперіялістами лицемірно, взяв поважно і почав їх здійсняти, старалися з усіх сил за гетьмана Скоропадського звязати до того часу сонного великана, котрий пробудився до нового життя і своє пробудження заманіфестував великою активністю і рухливістю.

Приклад з Україною має далеко більш загальне значіння. І одна і друга воюча сторона, і одні і другі імперіялісти висунули гасла самовизначення народів. Тільки оскільки німецькі імперіялісти признавали право на самовизначення народам, що стогнали під анґлійським і російським імперіялізмом, остільки антантські імперіялісти „боронили“ поневолені Австрією і Німеччиною і Туреччиною народи. Таке одностороннє „визнання“ права на самовизначення народів, що були поневолені імперіялістичними конкурентами, було тільки фактичним маневром, одначе дуже небезпечним для самого імперіялізму. Військові штаби підтримували у своїх ворогів рух в напрямі самови-