чи „бездіяльність опозіції. Революція останнього року поставила іспит і владі й громадській опінії“. Досі вони його не витримали. Влада виявила нездібність правити, опозіція — впливати. Й неминуче мусить прийти „хтось“ третій, який використає з цеї дезорієнтації й власти й громадської опінії. Але це вже буде кінець… Торжество третього й поразка перших двох.
Така проблєма обєднання повстає за наші дні й являється найактуальнішою з усіх, що стоять перед нами.
Осип Назарук. |
Дякуючи спільним інтересам, які лучать Чехів, найвище розвинений словянський нарід, зі словянським Сходом Европи, — маємо суроґат української державности там, де ми цього найменше сподівалися: на теріторії Угорської України.
Була це найбільше гноблена, найбідніща і найтемніща частинка великих земель українського народу, де інтеліґенція була змадяризована, а народ пригнічений лихвою й злиднями так, що кождий Українець, якого доля коли небудь занесла на цю полосу нашої землі, — згадував її потому все зі стисненим серцем. Покійний М. Драгоманов, якого живий ум інтересувався кождим шматком української землі, називав угро-український народ „раненим братом“.
І той найбідніший між бідними, той „ранений брат“ — має тепер щось з того, чим бувби бодай часово задоволений навіть найбогатший між українськими братами: має суроґат державности, чи радше — в спокою й під охороною народу, який не має до нас ворожнечі, має можність сотворити собі цей суроґат державности. Розуміється, не треба уявляти собі, що відносини на Угорській Україні якісь ідеально добрі для українського народу і його змагань. Ось що пише про це ужгородська „Правда“ в 3. Нр.: 31. грудня м. р. відбула Центральна Руська[1] Народна Рада перше засідання після проголошення проклямації про ґенеральний статут і Директорію. На цім засіданню займалася Рада і „договором Пяти Великих Держав“ про автономію Закарпатської Руси.
На засіданню явилися майже всі члени Ради. Предсідателем був А. Волошин.
Центральну Раду зовсім не вдоволила проклямація. і в обмеженні прав Директорії Рада добачує конфіскату автономних прав.
Одноголосно принято ось які резолюції: 1. Оголошений в першій частині Статуту „Договір Пяти Великих Держав і Чехо-Словацької Республіки“ не обезпечує ясно автономних прав нашого народу і тому, що цей договір був заклю-
- ↑ Слово „руський“ уживається на Угорській Україні в значінню „український“.