Т. 2. Ч. 2.
75
ВОЛЯ
операції, Тактика горців більш проста, як кубанців: вони сотнями, полками переходять до большевиків, а у себе в дома знищили до неможливості! полотно залізниць попалили мости, так що, як пише „Яїцька Воля“, Колчак не може зараз дістати з Катеринодару конче потрібної йому муніції і зброї. „Щирим“ денікінцям дуже тяжко паралізовати озброєною силою повстання горців, тим більше, що Грузія і Айзербеджан мобілізуються, щоби підтримати свої домагання перед Парижським Трибуналом, який, по заявам Церетелі і Чхеїдзе, вже надавав обіцянок денікінським. і колчаковським діпльоматам не визнавати їхної національної і державної суверености. Що ж торкається до Дону, то донські козаки вже серіозно приймаються за аґрарну реформу і, по відомостям „Донскіх Вєдомостєй“, Донський військовий Круг виніс рішення з 1 вересня розпочати переводити в життя земельний законопроєкт, який предбачає примусове вивластення приватних і церковних маєтків на Донщині. Це вже має наслідком широкі размови про росширення права відпуску з фронту. Можна ж запитати, чому все-таки в той час, коли армія тратить єдність, вона з успіхом йде вперед. Причина тут та сама яка була і тоді, коли большевики йшли вперед, та сама, коли вони захоплювали владу в Петрограді і Москві; тільки тепер ця причина перейшла на другий бік: вони тепер слабі в самім простім змісті цього слова, як тоді були слабі їх вороги; а взявши на увагу, що на боротьбу з єдиним ворогом своїм, який дійсно має позитивне завдання — з українським народом, їм приходиться витрачувати свої кращі сили — то цілком стане ясне, чому Денікін може зараз справляти свято своєї перемоги. (Від вл. кор.)
Польський проєкт автономії для Сх. Галичини.
Польськії делєґати на мировій конференції передали Раді Чотирох проєкт автономії для Сх. Галичини, який опірається на слідуючих основах: Польща зобовязується завести на території Сх. Галичини таку автономію, яка б не заперечувала єдности польської держави, а запевнила населенню цеї країни свобідний національний та господарський розвій. Населення Сх. Галичини буде користуватися особистою свободою та повнотою політичних прав а также опікою, яку запевнюють польські закони національним меншостям. Закони ці забезпечують їм цілковиту реліґійну і національну волю. Ріжниця у віроісповіданню не буде перешкодою для виконання публичних та громадянських прав. Грецько-католицький обряд буде мати такі самі права як і римокатолицький. Українська мова буде на території Сх. Галичини мовою офіціяльною нарівні з мовою польською і буде мати ті самі права. Рішення відносно викладової мови в державних школах залежатиме від відповідних сільських і міських громадських установ. Однак національні меншости матимуть право до державних шкіл на рідній мові. Народи, що замешкують Сх. Галичину, матимуть окреме автономічне законодавство, яке опіратиметься на загальному і пропорціональному голосуванні. Законодавство це буде відноситися до слідуючих справ: 1.) публичне виконування реліґійних обрядів; 2.) загальне навчання; 3.) благодійність; 4.) публичне здоровля; 5.) повітові, громадські і краєві шляхи; 6.) рільництво, торговля і промисл; 7.) до всіх инших справ, які доручить йому польський сойм. Скількість послів вибіраних до провінціонального сойму не може бути меншою, аніж подвійна сума послів, які вибирає ця територія до польського сойму. Населення Сх. Галичини вибіратиме послів до польського сойму. Державні урядовці в тих територіях будуть вибіратися перш усього з мешканців цих територій без ріжниці національности і реліґії. Країни ці репрезентовані будуть в польському уряді через окремого міністра без теки, якого назначати буде голова польськоі держави. В міністеріях польської держави, до яких належатимуть справи, застережені автономічному законодавству Галичини, будуть зорґанізовані окремі відділи для цих справ. (Kurjer Lwowski).
Американський проєкт автономії для Сх. Галичини.
Як повідомляє Goniec Krakowski американський представник на мировій конференції проф. Льорд запропонував, щоби Сх. Галичині признано було таку автономію, яку мала ціла Галичина за австрійських часів. Замість намісника, якого пропонують Поляки, належало б утворити Раду із 3 членів, щось в роді міністерства, з поодинокими фаховими міністрами. Проти цого проєкту виступають Поляки, Для них більш приємливий був би намісник навіть тоді, колиб ним був Українець.
