Сторінка:Воля. – 1919. – Т. 1 .Ч. 1-4.pdf/7

Володимир Мурський.

„Nie honorowo, ale zdrowo“.

Лойд Джордж у відповідь на протест Падеревського проти уступок Німцям на Горішньому Шлеску заявив таке: „Польща повстала із потоків нашої крови. Ніхто перед війною і не думав про її відбудовання і навіть самі Поляки не мали що до цього ніяких надій. Треба було смерти 1,700.000 Французів і міліона Анґлійців, щоби воскресити польську державу! А ви причинилися чим небудь до цього? Нї! Збираєте тільки плоди побіди. Ви не вміли оберегтися навіть від того, щоби не воювати одні проти других. І тепер ви хочете, щоби ми задля вас почали другу війну! Цього не зробимо! Крімь цього ви на кождому кроці провадите імперіялістичні пляни і хочете анектувати російські території!“

З ґазет.

Польський воюючий імперіялізм на протязі останнього місяця повів против українського народу та його незалежности кампанію на два фронти. З одної сторони армія Галлєра, порушивши „слово чести“, яке дав Падеревський в Парижі, пішла походом у Східну Галичину, і творить там полеві суди над українським народом, з другої знов голоситься світу, що український рух чисто большевицький, а в Галичині викликаний Німцями та піддержуваний з їх боку грішми, збруєю і т. п. За для цього, щоб завести лад і порядок, та здавити німецьку гидру, яка відростає в особі українського руху, Польща мусить виконати своє історичне післанництво і відновити свої історичні гряниці. Це має бути по думці панів Падеревських та Дмовських єдиний спосіб для заведення ладу на Сході, та забезпечення Заходу перед азійсько-большевицькою навалою.

Що Поляки не перебірали ніколи у средствах, щоб дійти до своєї ціли, це знаємо ми вже давно. Останні напади на українство перед обличчам мирної конференції в Парижі, це тільки один етап в цій політиці, якої придержуються усі польські партії, від Дмовського аж до Морачевського і Дашинського. Користаючи з цього, що Україна веде боротьбу на кількох фронтах і не має майже ніякої змоги відбивати удари ще й на парижському фронті, вони, маючи антантську пресу у своїх руках, роблять „відповідний настрій“ і стараються скомпромітувати український визвольний рух в очах Европи, та цим забезпечити собі вільну руку і карний мандат против України.

Протиукраїнська військова кампанія на галицькому та волинському фронтах, завдяки підмозі армії Галлєра, дала Поляком певні хвилеві успіхи. Армія Галлєра, по запевненням так антантських політичних кол, як і згоді на це Поляків, мала бути вжита виключно против большевиків. Та замість большевицького фронта попала вона на український. Щоби усправедливити цей крок польського правительства, ведеться на антантському ринку кампанія провокації проти