|
Перельот через океан. |
Анґлійським авіяторам кап. А. Алькоку і Лейтенанту Травну удалося перелетіти через Океан. Знявшись в Saint jean de Terre Neuve (Нюфавнленд) на аеропляні сістеми Вікерс-Вімі, вони успішно спустились в Кліфдені (східній бер. Ірляндії) після 17 годинного перельоту.
|
Згадали старину. |
Аґенція Таваса повідомляє: Союз російських національних демократів передав мировій конференції ноту, в якій жадає признання малоросійському (!) населенню Галичини права на самовизначення. Союз протестує проти того, щоби цой народ розділити між Польщою та Румунією і висловлює надію, що мирова конференція не образить національного почуття нової Росії (!!) і не нарушить програмових пунктів Вільсона.
|
Український равт в Празі. |
Українська дипльоматична місія в Празі улаштувала з нагоди виїзду української капелі в національному чеському домі великий равт, в якому взяло участь багато представників політичних, наукових та артистичних кругів. Між иншими були присутні міністер публичних робіт Станск, проф. Джіна та богато членів національного зібрання. Перший тост на процвітання чесько-словацького народу та здоровля його презідента Масарика підніс голова місії Славинський. Українські промовці дякували Чехам за гостинність, та ті симпатії, якими вони дарували українських співаків підчас побуту їх у Празі. (У. І. Б.)
|
Вільзон та жидівське питаня. |
„Matin“ повідомляє з Нового Йорку від 27 V. У відповідь на протести, надіслані президентові Вільзонові впливовими в Америці, жидівськими діячами, сприводу погромів у Польщі, секретар презідента Tumulty, передав рабінові Візові телєґраму презідента, в якій він запевнює, що заходи для того, щоб в реґляментах нових держав було внесено ґарантії відносно реліґійних переконань, зроблено. (У. І. Б.)
„Щоби надати більше ваги дипльоматичним заходам, які було недавно зро- блено а іменно: ультіматові Румунії та Болгарії, пропозиції мира і воєнного союзу в Галичині — большевики послали наперед наступ, справлений на Рівне. Під цією загрозою Директорія покинула місто і відійшла до Здолбунова, а пізнійше до Радивилова, на галицькому кордоні. Спроба державного перевороту отамана Оскілка викликала в армії певне заворушення. Але тепер становище поліпшало. Петлюра сам в кінці травня вибрав начальником Ґенерального штабу ґенерала Осецького, бувшого командира Преображенського полку царської ґвардії. Сей в свою чергу окружив себе виключно бувшими штабовими офіцерами імперської армії. Його першим завданням було встановлення спільного непереривного фронту і зміцненя дисципліни. Дисциплінарні суди по революційній формулі було знищено. Всі арешти переводилися воєнними судами на свропейський зразок. Завів дисциплінарний устав і видновив старий російський устав, але без кари на тіло. Кару смерти знов було заведено.
Ґенерал Осецький рішив в дуже близькому часі відновити наступ. — Його обєктом була лінія Житомир-Бердичів, де справді були зібрані великі большевицькі сили. Він рахував на піддержку революційних ґруп, які утвотилися на окупованій Україні.
