Українська преса переказує програму нового отамана. Ось найбільше важні пакти:
1. Відокремлення України від Росії та збільшення ії теріторії на рахунок Бесарабії та инших областей;
2. Забезпечення духовенства і всіх реліґійних установ православної церкви;
З. Піддержання національного почуття проти Жидів;
4. Урівнюючий поділ земель для заснування дрібної селянської власности.
Таким чином, ми далеко стоїмо від програми Лєніна і Троцького. Запевнюють, що Григорєв, бувший капітан російської армії, приятель Петлюри, людина енерґійна ї користується великими симпатіями у населення.
„Le Matin“ 11. IV. 1919.
|
Папа в обороні українських священників. |
У. П. Б. повідомляє з Риму:
Ґраф Тишкевич був принятий дня 25 травня на приватній авдієнції у папи. Папа інтересувався дуже українським питанням і висловив побажання, щоби українське питання було розвязане на основі права самовизначення народів, проголошеного Вільсоном. Він також запротестував через кардинала Ґаспарі проти страшного переслідування українських єпископів та священників Поляками.
|
Українська торговельна місія в Римі. |
Як повідомляє „Corriere della Sera“ прибула в Рим спеціяльна торговельна місія, яку вислала Директорія, для навязання торговельних зносин з Італією. Українська місія є тої думки, що справа товарообміну між Італією а Україною є для обох держав незвачайно важною. Україна потрібує сукна, господарських машин та медикаментів, які можна буде спровадити з Італії. Так само знайдуть велике поле до діяльности на Україні італійські інжінєри, будівничі машин та елєктротехніки. Місія звернулася також до мінїстерства закордонних справ з проханням полекшити їй переговори в справі скспорту українського хліба в Італію. Італійські ґазети висловлюють побажання, щоби Італія остаточно висловила свій погляд на Росію і тим утворила поважну базу для торговельних зносин з Україною.
(Укр. Інф. Бюро.).
|
Польща та її сусіди. |
„Недавній побут Падеревського в Варшаві був відмічений симптоматичним інцидентом. Щоби осягнути пересилку польського війська до Польщі, Падеревський повинен був приняти зобовязання, що це військо буде вжито виключно проти большевиків і що воно лишиться під вищим командуванням маршала Фоша. Далі він обіцяв, що Польща втримається від всяких наступів проти Українців до теї пори, аж поки не будуть зафіксовані її границі.
Приїхавши до Варшави, Падеревський мусів переконатися, що він був самотнім в своїм погляді, що весь його нарід горів бажанням побити Українців. Сам диктатор Пілсудський, звичайно представник в уряді елєменту поміркованости, приготував плян наступу в Галичині, і польська армія під приводом ґенерала Галлєра приступила до його виконання.
Не можучи покривати своїм іменем такого серіозного нехтування данним словом, Падеревський запропонував негайно свою ді-
