у своїй моноґрафії, виданій 1910 р. говорить про населення Угорської Руси, як українське. Чеський публіцист Нечас у своїх брошурах каже, що населення в околиці Мармарош-Сиготу та у Карпартських горах говорить українською мовою, подібною до мови населення Покуття та Підкарпаття. Дальше на захід мова їх стає більше подібною до словацької, однак нігде не чується там мови російської.
Звідки могли з'явитися на Угорській Русі Великороси? Перелетіти через компактну масу України? Цеж розуміється абсурд, і Угорську Русь повинно вважатися найдальше висуненою на захід територією України.
До останніх часів Чехи мало інтересувалися українським питанням і навіть відносилися до нього ворожо. Але не забуваймо — каже автор — що Київ був перед Петроградом і Москвою, а Україна була місцем, де повстала всеруська культура.
Північ і центр булу населені цілком чужими племенами, і на це маються антропольоґічні докази. Зрештою здавити тепер голос 40 міліонового народу не можна. Україна мусить бути самостійною державою — і буде.
Польща та Україна. |
Nieuwe Rotterdamsche Courant в статі п. з. „Польша і Україна“, переказавши про настрої, які панують серед Поляків що до України, каже, що спільна польсько-ромунська границя не буде ніякою ґарантію для справи мира і не зможе причинитися до навязання добросусідських відносин з Україною. Українське населення, замкнене в Польщі та Румунії, нїколи з такою границею не погодиться. Добросусідські відносини можуть бути тоді тільки, коли східна Галичина отримає право самовизначення, а тоді не може бути й мови про спільну польсько-румунську границю. Польща втратить територіяльно, але зміцниться в своїй внутрішній силі і дорога до Чорного моря, якої бажають собі польські народовці, буде певнішою, коли йтиме через Україну, як союзну Польщі державу, а ніж малаб іти через вічно невдоволені українські провінції польської держави.
Зелена армія. |
Большевики мають звичай заявляти наперед про свої атаки. Вони казали, що 15 травня зроблять наступ майже по всій лінії Дністра, зокрема коло Хотина, Могилева, Дубосар і Бендер. Наступ однак не відбувся. Спочатку думали, що причиною цього була значна повідь на Дністрі. Одначе в кілька день пізніше довідалися, що червона армія знаходиться в боях з зеленою армією — новою армією Григорєва. Справді, що-ночі наші стежі доносили, що в далечині йшов обмін гарматними і ружейними вистрілами між невідомими противинками.
Тепер ми знаємо, що значні сили цієї зеленої армії — одні кажуть 15 тисяч, другі — 35 тисяч людей — займають залізницю Київ-Одеса. Вони відрізали комунікацію Тирасполя з цією лінією коло Роздільної, приблизно в 60 кільометрах звідси. Червона армія тираспольска змушена таким способом робити фронт на півдню проти армії Григорєва, а на заході проти лінії Дністра.
Ми отримали деякі відомості про те, що сталося останніми часами в Одесі. Григорев заняв Одесу 30. квітня разом з Коченком, але 4 травня він змушений був покинути місто.
Вісім день пізніще він вернувся з новими силами і заснував там свою головну кватиру, скинувши голову совітів Домбровського.
3 14-го на 15-го травня Григорев проголосив себе Отаманом України. Ся дата показує значний етап в евлюції большевизму. Старі
теорії большевизму пережили свій час. Але большевизм зовсім не вмер. Він зробився рухом націоналістичним, який все більше обвинувачують в крайній ненависті до чужинців.