На залізничім двірці в Станіславові Поляки розстріляли двох кондукторів за те що вони служили для української держави. — В Дрогобичі вбито німецько-австрійських кондукторів, між ними кондуктора Мушіка з Відня. Українських інтеліґентів, які завчасу не втіки зі Станіславова, Поляки арештували і інтернували; найвизначнійших з них ростріляно. Щкода, що п. Куре не затямив їх імен.
Долю Українцїв подїляють також Жили. На жидівські Зелені Свята Поляки витягли около 300 інтеліґентних Жидів з ліжок і касали їм цілий день замітати місто. Жидівські студенти мусіли в поневілок Зелених Свят чистити канали. Горе тому Жидові, що важить ся з „пейсами“ появитися на вулицї. Польська молодіж висмикує Жидам волосся з „пейс“ і обриває бороди.
6-го червня був в Станіславові ґен. Галлєр. Вже цілий тиждень Поляки біля Галича переплавляють армію Галлєра яка прямує до Зруча.
Польські жовнїри розказують, що армія Галлєра машерує на Київ і Одесу.
(Укр. Інф. Б.)
|
Анґлїя бажає самостійної України. |
В дописи з Парижа пише кореспондент краківського „Часу“; Рада чотирох застановляється над справою признання правительства для цїлої Росії. Що до заграничної політики нової Росії, вона мусить примінитися до засад, принятих антантою значиться. Колчак мав би зріктися всіх претензій до Польщі, Литви і балтійських провінцій. Чи має зріктися також України? Тут цілком думки поділені. Між Французами бере верх думка, що Росія не може істнувати без України, значиться, що области, обняті сею назвою, повинні повернути до Росії, за те Анґлійці піддержують думку утворення української держави найперше із зглядів національної доктрини, а дальше тому, що незалежна Україна є потрібна анґлійському промислові та торговлі.
(У. І. Б.)
|
Польське пекло. |
Краківські часописи доносять, що у Львові Поляки арештували директора „Дністра“ Дра. Вол. Охримовича, члена Краєвого Виділу Івана Кивелюка, професора університету, дра. Кирила Студинського і б. редактора „Українського Слова“, Степана Чарноцького.
В Самборі арештовано о. Робія. В Жовкві арештовано адвоката дра. Михайла Короля і його сина Степана. Всіх арештованих вивезено на захід.
(У. I. Б.)
|
Угорська Україна чи угорська Росія. |
Пражський „Venkov“ в 136. ч. містить статтю ф. Обртеля п. з. „Staro-nová bolest“ у якій розглядає актуальне тепер питання про угорських Українців. Автор заявляє, що з моментом приєднання угорських Українців до Чехо-Словакії стає на порядку дневному питання, чи вважати населення Угорської Руси Українцями, чи Великоросами. Відповідно до цього, яку мову належить ввести в Угорській Русі до шкіл та урядів?
Відомості та інформації про Угорську Русь отримувало до цього часу чеське громадянство з других рук і то звичайно чужих, не ознайомлених з цим питанням. Населення Угорської Руси вважалося чогось газуззю великоруського племени, а роль Чехів на Угорській Русі це — праця над тим, щоби плекати там російську мову та культуру.
А тимчасом воля населення є иншою. 4. січня б. р. понад чотириста делєґатів із цілої Угорської Руси на зїзді в Гушт заманіфестувало своє приєднання до самостійної України. Автор зазначує у своїй карті „Slovansky Svět“ означує населення Угорської Руси, як Українців. Так само проф. Томашівський
