мо равським, французьким, анґлійським та українським. По кожному гимні буря оплесків. Французький і український гимн повторюють. Після гимнів почалася властива програма, в яку входили канти, колядки, щедрівки та народні пісні. Після кождої пісні-овації, квіти, де які річи, як „Верховино“, „Ой пряду, пряду“, „Горлиця“ на домагання публики повторюють.
Концерт скінчився, та публика не розходиться. Згуртовалася коло естради та оплесками викликує діріґента, якого обкидають квітами. Хор вертає знову на сцену, співає зов пісні та „Ще не вмерла“. Знову оплески, оклики, квіти. Трудно розстатися публиці з дорогими гостями. Почувається, що нитка приязні, завязана в Празі, буде творити поміст для будучих чесько-українських відносин.
Після концерту відбулась спільна вечеря хору, української громади, визначніших представників чеського музичного світа, представників Білорусії і багато инших. На вечері було все українське посольство з головою п. М. Славинським. Знову промови, співи та товариська гутірка, яка затяглася до пізньої ночі.
В. М.
Евакуація Київа українською владою була улаштована досить добре. З почтово-телєґрафного майна на центральній телєфонній стації залишилося тільки три апарати. Гроші було вивезено, як кажуть, до 11 міліярдів, рахуючи разом із золотом.
Большевики в'їхали в місто досить тихо. Першим в війшов Богульмінський полк. За ним появились селянські підводи з кулеметами, коло яких сиділо по два, три товариші. В першу чергу відчинено тюрми і випущено на волю до 800 каторжан, котрі розбились на окремі ватаги і почали тероризувати мирне населення. Діставши мандати від участкових „Ревкомів“, вони ходили з хати в хату, грабували або „реквізували“ по большевицькій термінольоґії майно, а більше заможних арештовували і кудись вели. Через деякий час арештованих находили мертвими на смітниках. Крім участкових революційних комітетів коло влади стали „Ісполком“ і „Черезвичайка“. Як в перших орґанізаціях, так і в останних засідають переважно Жиди від 16. до 25. років та московські матроси. На чолї „Черезвичайки“ стоїть Сорін. Його помічником є відомий бундовець Рафес.
Адміністративний апарат міністерств большевики заново набрали, принявши з початку до 40.000 інтеліґенції без всякої контролі. Кождий інтеліґент отримував по 2500 карбованців місячної платні, два фунти хліба і по пів фунта мяса в день за дуже дешеву ціну. Иншим мешканцям большевики навіть по карткам нічого не давали з їжи. Через се в місті ціни на все дуже піднялись. В початку травня напр. один фунт хліба коштував 15 карбованців, фунт мяса 12 карб., яйце
