сопрано. Що до виконнаня, то й тут майже одноголосно підкреслюють оріґінальність музичної інтерпретації, богацтво динамічних відмінків, глибину почуття, ніжність піяніссіма, зразкову, дисципліну хору. Також всі одноголосно признають заслугу талановитого й темпераментного діріґента п. Кошиця, який є душею хору.
На музичному фоні виявляються й симпатії політичного характеру. Ми вже згадали, що в часописі „Národni Listy“ ч. III. з'являються вирази симпатії до братнього українського народу, який бється за свою волю й самостійність. Той самий мотив повторюється і в ругих рецензіях. Особливо характеристична для Чехів риса — це їх славянофільство. В Україні вони найбільше цінять те, що в ній заховалася найчистіше стара славянська культура. Часто в рецензіях почувається обурення проти того, що чеський і український народ досі не знали один другого. На майбутнє заповідаються сердечні братерські відносини на полі культурнім та економичні звязки в життю господарськім.
14-го і 15-го відбулися 2-й і 3-й концерти капелі в Сметановій залі Народнього Дому, які теж користувалися великим успіхом.
На четвертім концерті 17-го квітня капеля ознайомила чеське громадянство з своїми композіціями. Співали: „Іван Гус“ Лисенка з оріґінальним супроводом на орґані при ласкавій участи проф. Пражської Консерваторії п Відермана, „Прометей“, „Над нами ніч „Сон“ Стеценка.
В рецензіях на ці твори виявилося зацікавлення нашими композіторами. Особливо подобалось „Над нами ніч“ своєю драматичністю, також „Іван Гус“, музика якого носить характер старо-церковного хоралу, а ніжний прозорий фінал оточує ореолом образ мученика Гуса.
Публика була захоплена концертом. Діріґент сдержав силу квіток. По скінченні програми хор, одягнений уже для виходу, мусів ще раз вийти й проспівати гімни.
В неділю 18-го відбувся дуже цікавий і повний значіння для нас безплатний концертовий ранок в Рудольфінум для робітників.
Професор Пражського Університету п. Nějedli у вступнім слові дав короткий нарис українського питання і справедливо освітив неправильну позіцію, яку Чехи займали відносно України, вважаючи її складовою частиною одного великого цілого — „Великого Руска“. Народ український має цілком своєрідну культуру, докагзом чого служать пісні, в яких виливається душа народу. Висновком з цього повинна бути зміна політики й зближення з українським народом.
Здавалося задоволенню слухачів при виконанні проґраму не має границь. Легко й приємно співалося, бо в напруженій тиші ми відчували, як ловить кожний звук і цінить його ця робітнича авдиторія. З оваціями проводили співаків аж на вулицю,
19-го відбувся концерт в Пільзні, потому три концерти в Берні, які користувалися горячим, сердечним прийомом. Те ж було і по других містах, особливо в Хрудимі, де при повнісінькій залі старий громадський діяч, Чех, привітав нас — дітей прекрасної України — побажав нам повної волі й могутнього розвитку нашої мови й нашої пісні.
