Сторінка:Володимир Свідзінський. Поезії. 1940.pdf/94

Цю сторінку схвалено


Щоб не упав він від сили вохкої навального вітру.
Затичку в дні відоткни, бо згниє він від зливи Кроніда.
Снасті гарненько полагодь усі, позанось їх додому
І, позгортавши, сховай корабля мореплавного крила.
Зроблене міцно стерно почепи над димливим багаттям
Та й дожидай, поки прийде на плавання добра година.
Бистре судно тоді в море стягни, наладуй його кладдю.
Тільки такої бери, щоб додому з прибутком вернутись.
Так і наш батько чинив, нерозсудливий Персе, як плавав
На кораблі по морях, добуваючи чесно зарібок.
Так і сюди він прибув по широкопросторому морю
На чорнобокім судні, еолійську покинувши Кіму.