Сторінка:Володимир Свідзінський. Поезії. 1940.pdf/92

Цю сторінку схвалено


Або з козят-перваків. І все вином пломенистим
У холодку запивай, вдовольняючи серце їдою,
До пругкокрилого вітра Зефіра лице обернувши
Та до ясного ручаю, що вічно біжить на долину.
Тільки вино на три чверті розводити треба водою.

Скоро почне Оріон убиватися в силу, негайно
Слугам кажи молотити священний ужинок Деметри
На уторованім добре току, де вітри провівають.
Зерно як слід переміряй, тоді позсипай його в станви,
А як готові запаси дома усі поскидаєш,
Я би порадив безхатнього сторожа взяти й бездітну
Наймичку — клопіт важкий, як у хаті слуга з немовлятком.
Пса-гострозуба дістань та й не жалуй його годувати,