Сторінка:Володимир Свідзінський. Поезії. 1940.pdf/91

Цю сторінку схвалено
З ПОЕМИ ГЕСІОДА
 
„РОБОТИ Й ДНІ“
1. ЛІТО

В часі, коли зацвітає будяк і, на дереві сівши,
Безперестанно і густо спід крил тріскотющих цикада
Ллє свою пісню дзвінку серед млосної літньої спеки, —
Кози бувають найгладші, вино здається найлуччим,
Повні жадання жінки, чоловіки украй нездолящі.
Тяжко їм Сіріус лютий коліна і голову сушить,
Аж пов'яває все тіло. Тепер відпочинь супокійно
І в холодку під скалою біблінським вином покріпися.
Доброго хліба візьми, молока від кози молодої,
М'яса шматок від телиці, що паслася в лісі на брості,