Сторінка:Володимир Свідзінський. Поезії. 1940.pdf/64

Тихе дерево не думає,
Ані брязкоту не слухає.
Знов об'ява й знову дівчина
В крузі світла електричного.

Чи я збився і назад вернувсь,
Чи то місто зачакловане
Як на релях, як на конику,
Непомітно обернулося?

 1935