Цю сторінку схвалено
Така мальована хата
Ще й дві яблуні поруч.
На правій — цвіт-красовит,
На лівій — черлений овоч.
Над хатою стрілкою дим,
Від хати дорога в стрілку.
Ранок іллє голубим,
Моститься сонце на гілку.
І раптом дитячий зойк:
„Ой жук величенний, ой лихо!“
Дим тоді в комин, стежка — в гущі,
Яблуні — попід стріху.
Розплаталася бистра тінь,
Загуло, задудніло грізно.
Жах! Коли яблуня в сміх:
„Та це ж не справжній — залізний!“
1931
