Там всї люди роботящі,
Там на рівнї з мужиками
Всї пани працюють щиро —
Язиками, язиками.
Там велика воля слову:
Кожний пише все, що знає,
А цензура лїберальна —
Все черкає, все черкає.
Там письменникам за працю
Сам уряд складає дяку
І з тріумфом їх провадить —
В Сібіраку, в Сібіраку.
Там говорять по французьки
Не то значні, а й лакеї,
І пани всї мови знають —
Крім своєї, крім своєї.
Там зібрались всї народи:
Москалї, „Хахли“, Поляки,
І живуть вони так дружно —
Як собаки, як собаки.
Там живе племін усяких
Престрашенна мішанина,
І за те той край зоветь ся —
Русь єдина, Русь єдина…
3 сїчня 1886.
|
Друковано: »Ватра«, лїтер. збірник В. Лукича, Стрий 1887, ст. 46; »Червона квітка«, збірка віршів, Львів 1905, стор. 18–20; »Розвага« (укр. декляматор), Київ 1905, стор. 475–476.
