Я тобі покажу, який я халамидро, ляцька помийнице.
— Карпо, ступай до соломотрясу! — І між Химою й Карпом з'явилась постать Ґудзика. Всі покинули роботу і, то посхилявшись, то виступивши з-за машини, пильно дивились на них. Тільки машина ревла й торохкотіла порожнім барабаном.
Карпо мовчки подивився на Ґудзика і, повертаючись іти, кинув до Хими:
— Я тобі покажу, паскудо, підожди!
— Сам ти паскуда… Халамидро!
Карпо вмить скажено сіпнувся й кинувся до Хими.
— Па-ане! — заверещала та перелякано і, як опечена, зірвалася з місця.
— Карпе! — погрозливо крикнув Ґудзик, перепиняючи йому дорогу. — Не смій її бити!
— А тобі яке діло? — раптом спиняючись, люто повернувся до нього Карпо. — Ти якого біса лізеш? Тобі яке діло? Га?
— Я тут хазяїн!
— Плювать я на тебе хотів!
— Я тебе плюну!
— Ти? — змірив його з погордою з ніг до голови Карпо й зареготався. — Ану, попробуй!
— Попробуєш!
— Ануж-ну, попробуй! — насуваючись на нього, підставляв йому бік Карпо. — Ну, бий же, бий!..
— Забирайся до чорта, мурло! Чого лізеш!..
— Та чого ти дивишся на нього, Карпе? — почулось десь із купи робітників, що почали збігатись звідусюди. — Бий його, мироїда проклятого!. Гроші хай дає… Бий його!..
Ґудзик зблід і, як, буває, маленький, завзятий цуцик, що попав на чужу вулицю, між чужих псів, озирнувся на всі боки. І побачив: у той саме час, манірно підтримуючи поділ ситцевої, білої сукні
