Сторінка:Володимир Винниченко. Твори в 24 тт. Т.1 Оповідання (1930).pdf/212

Цю сторінку схвалено

Він плюнув, розтер навіть, і гордо вийшов з номера, грюкнувши дверима.

Довго ще потім у коридорі тупали ноги Лейзера, довго чулись пісні, крики, жіночий п'яний писк і регіт, довго дзвеніла балабайка під спів Гонти:

«Три аршини сапогищі,
На випуску голянищі,
Бальшой генерал,
Бальшой генерал!..»

Довго гуляла трупа, але Гаркун-Задунайський більше не приходив.

Я хутко після того дістав спроможність виїхати з N і вже ні трупи, ні антрепреньора її Гаркуна-Задунайського більше не бачив.