Цю сторінку схвалено
На покрівлі мансарди сміялось сонце вечора; внизу синім легким туманом повилися вулиці веселої столиці світа, віяв п'яний вогкий вітер з півдня.
Я закинув руки за голову, потягнувся, набрав повні груди вітру з півдня і радісно, щасливо засміявся.