Сторінка:Влизько За всіх скажу 1927.pdf/7

Цю сторінку схвалено

 Я іду ясний дорогами,
Серце вимивши вогнем,
І на поминки з убогими
Не гукають вже мене!

Я втримав 'осіннім покоті
Повну сміху козубень,
І мене тепер на покуті
Посадовлять для пісень!